асників, обожнювання свого вчителя, бажання доставити йому задоволення своєю відповіддю на уроці і отримати від нього похвалу. p>
Суттєвою особливістю мотивації навчальної діяльності молодших школярів є неможливість довго утримувати енергію сформованого наміри. Тому між створенням у них відповідного наміру і виконанням його не повинно проходити багато часу, щоб це прагнення не В«охололоВ». Крім того, перед молодшими школярами доцільно ставити не віддалені і великомасштабні цілі, а найближчі і невеликі. Наприклад, було виявлено, що в тих випадках, коли дитині не хочеться виконувати якесь завдання, поділ його на ряд невеликих окремих завдань з конкретними цілями спонукає дитину не тільки почати роботу, але й довести її до кінця [20].
У 3-4-х класах починає проявлятися вибіркове ставлення школярів до окремих навчальних предметів, в результаті чого загальний мотив навчання стає все більш диференційованим: з'являється як позитивна, так і негативна мотивація до процесу навчання залежно від інтересу до предмета. Проте в цьому віці пізнавальні інтереси дітей, як правило, є ще епізодичними. Вони виникають в певній ситуації, найчастіше під безпосереднім впливом уроку, і майже завжди згасають, як тільки урок закінчується. p align="justify"> Нарешті, в цих класах знижується роль вчителя у спонуканні до навчальної діяльності у зв'язку зі зниженням його авторитету. Це обумовлено і підвищенням самостійності школярів і більшої їх орієнтацією на думку однокласників. p align="justify"> Вивчення мотивації є центральною проблемою дидактики і педагогічної психології. У цій області досягнуті певні успіхи, але проблема ще дуже далека від вирішення: мінливість, рухливість, різноманітність мотивів дуже важко звести до певних структур, однозначно визначити способи управління ними. Якщо в дидактиці є область чистого мистецтва, то це, безсумнівно, область мотивів та ще пов'язаних з ними методів навчання [14]. p align="justify"> Впорядкувати мотиви, діючі в системі навчання, можна за різними критеріями. За видами виділяються соціальні та пізнавальні мотиви. За рівнями ці мотиви поділяються на:
широкі соціальні мотиви (борг, відповідальність, розуміння соціальної значимості навчання). Перш за все, це прагнення особистості через вчення утвердитися в суспільстві, затвердити свій соціальний статус;
вузькі соціальні (або позиційні) мотиви (прагнення зайняти певну посаду в майбутньому, отримати визнання оточуючих, отримувати гідну винагороду за свою працю);
мотиви соціального співробітництва (орієнтація на різні способи взаємодії з оточуючими, затвердження своєї ролі і позиції в класі);
широкі пізнавальні мотиви. Виявляються як орієнтація на ерудицію, реалізуються як задоволення від самого процесу навчання і його результатів. Пізнавальна діяльніс...