ін передбачає, з одного боку, що динаміка доходів населення і заробітної плати як основоположної їх частки органічно інтегрується в систему макроекономічних показників, а з іншого боку - заробітна плата як ціна робочої сили покликана забезпечувати відтворення працівника і його сім'ї з урахуванням сформованої соціально-економічної ситуації та впливу існуючого на ринку праці попиту та пропозиції.
Основним елементом нової інтегрованої моделі політики доходів є активна діяльність держави, її органів по створенню всебічних можливостей для отримання достатнього доходу всіма працездатними людьми. В основі цього повинна лежати економічно обгрунтована та соціально справедлива заробітна плата, ключовими компонентами формування якої є якісна освіта, охорона здоров'я і добре функціонуючий ринок праці.
Основою реалізації нової моделі політики доходів стає самозабезпечення, в процесі якого всі громадяни працездатного віку повинні забезпечувати добробут своє і своїх сімей власної активної економічною діяльністю і заробляти своєю працею заробітну плату, прибуток і другий дохід.
Основним напрямком державного регулювання процесів формування та розподілу доходів має стати підвищення його рентабельності на основі широкого залучення та ефективного використання різних (внутрішніх і зовнішніх) джерел інвестиційного розвитку.
Необхідно скоригувати державні гарантії нижніх меж оплати праці з тим, щоб його уро?? Ень став відповідати вартості набору товарів і послуг, що входять до споживчого кошика, включаючи не тільки фізіологічні потреби, а й забезпечення кваліфікаційного зростання та розвиток творчого потенціалу працівника.
Слід створити систему державних соціальних гарантій працівникам у сфері стимулювання та оплати праці в співвіднесеності з мінімальним споживчим бюджетом і економічними можливостями народного господарства республіки з метою подолання соціально несправедливою і економічно невиправданою ситуації, при якій люди, офіційно ніде не працюючі («човники», «міняйла», спекулянти та ін), отримують більш високий дохід, ніж працюють.
Необхідно посилити державне сприяння зростанню доходів від самозайнятості та підприємницької діяльності, створивши для цього нормативно-правові гарантії і сприятливий бізнес-клімат.
Представляється важливим відмовитися від пасивного варіанта соціальної політики, при якому основна увага зосереджена на наданні матеріальної допомоги безробітним і на адміністративному стримуванні процесів вивільнення працівників, що приводить до накопичення і зростанню прихованого безробіття, і переорієнтувати цю політику на створення нових робочих місць за допомогою сприятливих кредитно-фінансових, податкових та інвестиційних передумов, на розширення профорієнтаційних послуг, вдосконалення професійної підготовки та перепідготовки кадрів, надання допомоги у працевлаштуванні різним групам населення, насамперед молоді.
В умовах розширення сфери домашнього господарства в системі становлення ринкових відносин всі заходи, спрямовані на посилення стимулюючої ролі заробітної плати в активізації економічної активності населення у сфері найманої праці, необхідно пов'язувати з створенням сприятливих можливостей зростання соціальної та економічної значимості праці в домашньому господарстві, що становить важливий компонент у формуванні ринку капіт...