ходів, кількість реалізованих проектів, ускладнення завдань при реалізації проектів, тимчасова перспектива підприємницької діяльності, підприємницькі наміри.
Як зазначає Дулина Г.С., з соціально-психологічної точки зору, підприємництво передбачає встановлення нових зв'язків між людьми, що переслідують певні цілі в конкретних умовах. Дана діяльність передбачає створення нових ідей, нового типу мислення, поведінки на основі самостійної, ініціативної діяльності. У зв'язку з цим, особливу увагу приділяють дослідженню різноманітних проблем взаємодії психологічних і економічних чинників у діяльності підприємців. У даній роботі було приділено увагу двом чинникам - соціальний інтелект, що обумовлює процес взаємодії людей один з одним, і ціннісно-смислові орієнтації, що впливають на спрямованість підприємницької активності.
Для вивчення взаємозв'язку підприємницької активності і особливостей соціального інтелекту і ціннісно-смислових орієнтацій підприємців було проведено емпіричне дослідження за допомогою таких методик, як Діагностика соціального інтелекту Дж. Гілфорда, Ціннісні орієнтації М. Рокича.
Результати дослідження дозволяють говорити про те, що для більшості підприємців характерний середній рівень соціального інтелекту. Частина випробовуваних володіє середньо-низьким рівнем, і деякі проявили середньо-сильний рівень соціального інтелекту. Це вказує на необхідність розвитку здібностей підприємців до розуміння поведінки інших людей.
Випробовувані з високою підприємницької активністю володіють більш високим рівнем уміння прогнозувати подальшу поведінку людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування, більш успішно можуть вибудовувати стратегію власної поведінки для досягнення поставленої мети, мають досить високими вміннями розпізнавати невербальні сигнали комунікації. Виявлені у високоактивних підприємців труднощі при визначенні внутрішніх мотивів поведінки людей і аналіз ситуацій міжособистісної взаємодії. Також високоактивні підприємці на різному рівні володіють навичками розпізнавання різних смислів, які можуть приймати одні й ті ж вербальні повідомлення в різних ситуаціях і при різному характері взаємовідносин людей.
Аналіз ціннісних переваг підприємців, виявлених за допомогою методики М. Рокича, дозволяє зробити наступні висновки.
Найбільш бажані цінності для досліджуваних - це фізичне і психічне здоров'я, любов, впевненість у собі, чесність, вихованість, життєрадісність, освіченість, відповідальність і тверда воля. Найменш значимими цінностями є краса природи і мистецтва, розваги, щастя інших, творчість, непримиренність до недоліків у собі й інших і високі життєві запити.
Випробовувані прагнуть, насамперед, до цінностей, що відображає самодостатність. Так, високо цінуються самостійність, незалежність у судженнях і вчинках, внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч і сумнівів, уміння наполягти на своєму, не поступатися перед труднощами.
Проявляється перевагу безпосередніх міжособистісних відносин і якостей, необхідних для їх успішності абстрактного людинолюбству: респонденти більш високо цінують наявність друзів і близькість з коханою людиною, хороші манери, уміння тримати слово, чесність.
Також спостерігається значимість активної позиції, прагнення до пізнання і розвитку. Респонденти воліють такі цінності, як широта знань, висока культура, повнота та емоційна насиченість життя, почуття гумору, робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення.
У піддослідних з різним рівнем підприємницької активності ціннісні орієнтації проявилися по-різному. Так, у високоактивних підприємців переважають такі цінності, як матеріально забезпечене життя, освіченість, самоконтроль і високі запити. Менш значущими цінностями підприємців з високою активністю є наявність хороших і вірних друзів, пізнання, розвага, життєрадісність і чуйність.
Вивчення смисложиттєвих орієнтацій дозволило умовно виділити три групи підприємців: з високим рівнем свідомості життя (54,1%), середнім рівнем (43,2%) і низьким рівнем (2,7%). Значущих відмінностей між окремими компонентами смисложиттєвих орієнтацій не виявлено.
Виявлення взаємозв'язку рівня підприємницької активності і особливостей соціального інтелекту і ціннісно-смислових орієнтацій здійснювалося методом кореляційного аналізу даних, отриманих за допомогою перерахованих вище методик. Результати кореляційного аналізу дозволяють сформулювати висновок про те, що висока підприємницька активність взаємопов'язана з високим рівнем соціального інтелекту, а також з переважанням таких цінностей, як освіченість, матеріально забезпечене життя, самоконтроль, тобто, гіпотеза, поставлена ??в дослідженні, доведена.
Гло...