суду у передбаченому законом апеляційному, касаційному порядку.
Необхідно звернути увагу на те, що істотні процесуальні порушення, допущені при прийнятті судового акта судом першої або апеляційної інстанції, не можуть бути усунені в порядку нагляду, так як для цього відсутні підстави, передбачені ст. 304 АПК РФ, в порядку перегляду за нововиявленими обставинами - через відсутність підстав, зазначених у ст. 311 АПК РФ, в порядку роз'яснень, даних у п. 5 Постанови Пленуму ВАС РФ № 17, - внаслідок відсутності вказівок на інші, крім суду касаційної інстанції, арбітражні суди. Якщо ті ж порушення здійснює суд касаційної інстанції, то судової помилки немає, а є невинне дію суду, яке було скоєно в силу об'єктивних причин. Стало бути, немає необхідності задіяти передбачений законом механізм усунення судової помилки в порядку нагляду, достатньо буде провадження з перегляду за нововиявленими обставинами.
Необхідний механізм перевірки судових актів. Перегляд за нововиявленими обставинами не є тим належним правовим засобом, яке покликане боротися з судовими помилками.
На жаль, чинне цивільне процесуальне та арбітражне процесуальне законодавство не містить спеціальної процедури для виправлення помилок та перевірки законності та обґрунтованості визначень Президії Верховного Суду РФ і постанов Президії Вищого Арбітражного Суду РФ.
Ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з причини пропуску строку позовної давності в судовому засіданні з дослідженням і встановленням інших фактичних обставин справи виключає можливість направлення справи судом апеляційної інстанції на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянемо приклад з практики застосування цивільного законодавства. " ТОВ Холод звернулося до суду з позовом до С., В., Ю., ТОВ Маргаритка про стягнення суми боргу за договором позики, вказавши таке. 2 грудня 2008 ТОВ Холод уклало з С. договір позики, за умовами якого передало З. на строк до 30 травня 2009 грошові кошти зі сплатою 21% річних. Забезпеченням виконання зобов'язань за договором позики було порука В., Ю., ТОВ Маргаритка. Однак умови договору позики С. виконані не були. ТОВ Холод просило стягнути солідарно з С., В., Ю., ТОВ Маргаритка заборгованість за договором позики і повернення держмита.
У судовому засіданні 15 лютого 2012 ТОВ Холод змінило позовні вимоги і просило стягнути з С., Ю., В., ТОВ Маргаритка, крім заборгованості за договором позики, ще й відсотки за користування чужими грошовими засобами, неустойку за прострочення повернення суми основного боргу, неустойку за прострочення повернення суми відсотків за користування грошовими коштами.
Рішенням Кемеровського районного суду від 3 квітня 2012 позов задоволено частково. З С. на користь ТОВ Холод стягнуто заборгованість за договором позики в певній сумі. З С., Ю., В. та ТОВ Маргаритка на користь ТОВ Холод стягнуто заборгованість за договором позики в певній сумі. З С. на користь ТОВ Холод стягнуто повернення держмита. З С., Ю., В., ТОВ Маргаритка на користь ТОВ Холод стягнуто повернення держмита. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ Холод відмовлено.
Апеляційним ухвалою судової колегії в цивільних справах Кемеровського обласного суду від 11 липня 2012 рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ Холод до С., В., 10., ТОВ Маргаритка про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, пенею за прострочення повернення суми позики та пенею за прострочення сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами скасовано і справу в скасованої частини направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
С. звернувся до Верховного Суду РФ з касаційною скаргою, в якій просив про скасування апеляційного ухвали судової колегії в цивільних справах Кемеровського обласного суду як незаконного, із залишенням рішення суду першої інстанції без зміни.
Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду РФ 19 березня 2013 скаргу задовольнила, оскільки в цій справі судом апеляційної інстанції були допущені істотні порушення норм процесуального права, які згідно зі ст. 387 ЦПК РФ є підставою для скасування винесених судових постанов у касаційному порядку.
Як встановлено судом, 2 грудня 2008 року між ТОВ Холод і С. був укладений договір позики, за умовами якого С. зобов'язався повернути взяту у позивача суму позики до 30 травня 2009 року та сплатити відсотки за користування позикою в розмірі 21% річних.
Договором позики був встановлений графік погашення суми позики, тобто передбачено виконання зобов'язання по частинах.
В забезпечення виконання укладеного з С. договору позики від 2 грудня 2008 року в цей же день ТОВ Холод були укладе...