, до яких у нього проявляється найвищий рівень емпатії. Як організоване мислення людини з давніх часів? Чому людині так важлива метафоризація, чому людина - центр, а навколишній світ, мову і так далі - складові його? Це обумовлено тим, що антропоцентричность мови є його невід'ємним, важливою властивістю (Н.Н. Болдирєв), яке не залежить від культурних відмінностей.
1.2 Людина в дзеркалі порівняння. Мовна картина світу. Китайська мовна картина світу.
Порівняння - найдавніший вид інтелектуальної діяльності, що передує рахунком (Е. Сепір). Культура невіддільна від порівняння, а порівняння від культури, бо порівняння в широкому сенсі - це проблема тотожності і відмінності. О. Мандельштам писав у «Розмові з Данте»: «Я порівнюю - значить живу». Людина з давніх часів порівнює себе з чим-небудь, і найпершим і головним об'єктом порівняння була, звичайно ж, природа і, само собою, сама людина. За визначенням М. Фуко, порівняння (схожість) - «самий універсальний, найочевидніший, але разом з тим і самий прихований, що підлягає виявленню елемент, що визначає форму пізнання ... і гарантує багатство його змісту». І дійсно, іноді порівняння незрозумілі, наприклад, п'яний як земля; такі порівняння вимагають дешифровки, додаткових знань, наприклад, тут потрібно пам'ятати, що земля, будучи символом родючості, припускає наповненість (СР епітет сиру земля). Часто в порівнянні актуалізуються найнесподіваніші ознаки: скатертину біла, як сніг, - тут актуалізується не колір (білизна), а незайманість скатертини; білий, як полотно, - здатність змінювати інтенсивність. Людина в російській мовній картині світу постійно порівнюється з іншою людиною, і якщо порівнювані схожі за характером, поведінкою, соціальним статусом або іншим характеристикам особистості, то про них говорять: одного поля ягода, гусак (кулик) так гагара - пара, два чоботи - пара, з одного тіста зроблені.
Китайська ж мовна картина світу характерна Антропоцентричность, орієнтованими на людину рахунковими словами. (Є.В. Бахтіна). Тобто людина є мірою всіх речей. Необхідно вказати універсальну особливість мовної картини світу - закріплення за певним органом ролі хранителя емоції. Наприклад, в китайській традиційній медицині місцем зосередження гніву, злоби, похоті є печінка. Загальновідомо, що в соматичному коді слова, що позначають частини тіла виконуються символічні функції. Так, в китайській мові ?? «Кишки»,? «Серце», ?? «Пузо» і? «Печінку» в контексті іносказання найчастіше позначають «душу». Це відбувається в силу того, що з давніх часів дані органи асоціюються з енергією. Що стосується етимології ієрогліфа «серце»? , То всі дослідники в області китайської мови єдині в тому, що це пиктографическое зображення людського серця. Що стосується ієрогліфа «печінку»? , То він складається з двох частин? «М'ясо» і? «Пень, ствол». Більш пізніше тлумачення: рогатина, товкач (знаряддя, що застосовується на полюванні і в бою) », оскільки древні медики вважали, що печінка має властивість посилення функцій організму. Тільки знаючи переносні значення даних слів, з'являється можливість усвідомити образне значення іносказання з цими компонентами. Деякі лічильні слова є соматичними кодами, які відображають культурні особливості Китаю. Наприклад, рахункове слів ?? «Живіт, пузо». У сучасній китайській мові використовується з числівником? «Один», для передачі необхідно відзначити і символи, які безпосередньо не називають цю емоцію, але в теж час фігурально, асоціативно його позначають.
У ?? «Животі, пузі» зосереджені наступні органи, тому відбувається асоціативне зміщення і вираз набуде значення «в душі, про себе». ????? «Засмучення».
Слід зазначити увагою поетичність східних порівнянь. «Тянь-Шань схожий на сплячого верблюда. А серед хребтів в горбатому їх кільці Сверкает Іссик-Куль - живе диво - Як родимка на дівочому обличчі. »(Дж. Бокомбаев)
Тут відображена типова для представника східної культури ситуація, коли родимка (дефект, з точки зору слов'янина) сприймається як щось прекрасне, з чим можна порівняти красиве озеро світу - Іссик-Куль.
У культурі і мові кожного народу присутні універсальні загальнолюдські та національно-специфічні риси, які також відображені і в його мисленні. У кожній культурі зафіксована своя шкала світогляду, специфічні цінності, свої стереотипи свідомості і поведінки, які грунтуються на універсальному бачення світу.
.3 Старокитайська філософія. Методологічна специфіка
Деякі вчені і дослідники виділяють в стародавньої китайської філософії три етапи. Першим з яких - початок старокитайської філософії. На початку був...
