кі не порушують адекватності вираження суб'єкта і предиката судження.
Питання, пов'язані з порядком проходження членів англійського пропозиції, вивчені грунтовно, в тому сенсі, що автори сходяться в думці щодо сильної грамматікалізованності англійської словопорядка і що багато (але не всі) види інверсії констатовані в лінгвістичної та навчальної літературі.
У той же час у вченні про порядок слів взагалі і про інверсіях зокрема є істотні недоліки:
«Не виявлено повністю взаємовідношення двох тенденцій в англійському словопорядка - між його граматичної функцією виражати актуальне членування речення. А «відношення між актуальним і формальним членуванням пропозиції - одне із самих характернейших явищ в кожній мові».
Інверсії можуть тлумачитися односторонньо - тільки як стилістичний прийом для додання висловленню більшої емоційності, без урахування їх ремовиделітельной або ж сполучною функції. При цьому і в стилістичній трактуванні інверсій упускається її стильова функція поліпшення ритму пропозиції, розукрупнення поширених доповнень, предикативного члена, розосередження двох доповнень.
Не завжди інверсія правильно трактується з точки зору її вживання, функціональної спрямованості та дистрибуції.
Мають місце перебільшення фіксованості англійського словопорядка і недооцінка його маневрених можливостей в плані вираження актуального членування та здійснення позиційної контактності з попереднім або наступним, різних стилістичних перестановок.
Не завжди правильно визначається, який член речення виділений за допомогою тієї чи іншої інверсії. Типовою помилкою в цьому відношенні є побутуюча у вітчизняній англистике думку про те, що завжди виділяється член пропозиції, винесений в початкову позицію, при цьому не проводиться відмінність між ремавираженіем і емфазу.
Не всі види інверсії констатовані і описані в науковій лінгвістичній літературі. Сюди, зокрема відноситься конструкція оповідно пропозиції з подвійною інверсією двучленного присудка по відношенню до підлягає, наприклад: Hanging on the walls were pictures of scientists.
Не всі можливі способи перекладу тієї чи іншої інверсії на російську мову констатовані в літературі (наприклад, обороту It is ... that, інвертованого допустового придаткового, інверсії з підсилювальним do та ін.).
Чи не расклассіфіціровани інверсійні структури за типовою і видової приналежності підпорядкування і супідрядності (структури однієї типової приналежності - з вводить there і без there - розглядаються як різні типи, а структури різних типів - з ремовиделітельним do і з ритмічним do- як одовідовие).
Береться до виду має місце в ряді випадків єднальна функція інверсій - винос вперед члена пропозиції (теми або реми) для більш тісної контактної зв'язку з попереднім або винесення в кінець (теми або реми) для більш тісного зв'язку з подальшим пропозицією ». [11, 37-39]
Висновок до Главі 1
Отже, основним питанням словопорядка є співвідношення його формального і актуального членування - боротьба граматичної норми і актуального членування (тобто боротьба організуючою і виділяє функції).
Ми дізналися, що порядок слів мови визначається ладом даного мови, її типологією, його граматичними правилами і традиціями, що утворилися і розвивалися протягом століть, міркуваннями лінгвістики тексту, стилю, ритму, а також більшою чи меншою ступеня структурою актуального членування пропозиції.
2. Інверсія як одне синтаксичних засобів організації емоційно-експресивних пропозицій
. 1 Що таке інверсія
Мова-найважливіше засіб спілкування, але навіть коли ми розмовляємо один з одним (вербальна комунікація), ми супроводжуємо нашу мову жестами, позами, мімікою (невербальна комунікація). За допомогою невербальної комунікації ми часто робимо акцент на тій чи іншій фразі, на тому чи іншому повідомленні. Зразок цього працює і інверсія, вона, як би, виділяє, ставить на перше місце, виносить вперед більш значиме, те, що хочеться підкреслити, на чому робимо наголос. Тобто найчастіше інверсія передає нашу емоцію або настрій. Таким чином, ми можемо стверджувати, що комунікаційні цілі змінюють порядок слів.
Емоційність і експресивність можуть бути передані в мові не тільки спеціальним вибором слів, але й особливим їх розміщенням.
В англійській мові у кожного члена речення, як відомо, є звичайне місце, обумовлений способом його синтаксичного вираження, зв'язками з іншими словами і типом пропозиції.
«Традиційний порядок слів речення в сучасній англійській мові це -...
