мова , приречений на швидке відмирання, якого слід уникати. Поширеною є думка про те, що сленг - це слова-одноденки, які живуть рівно стільки, скільки існує на них мода. К.І. Чуковський писав, що «На відміну від справжніх слів мови арготичні слівця - майже всі - щороку виходять в тираж. Вони недовговічні і тендітні »[2, с.10].
З іншого боку, сленг, навпаки, вважається ознакою життя, оновлення і поступального розвитку мови. Американський лінгвіст СІ. Хаякава називає сленг «поезією повсякденному житті» [15, с.12], а Ф.Дж. Уілстек бачить в сленгу «вираз концентрованої життєвої сили (vitality) мови» [15, с.12].
Причина існуючого думки про недовговічність сленгу полягає в тому, що мовний субстандарт є більш динамічною системою, ніж стандарт. У літературній мові відбуваються аналогічні процеси: лексика оновлюється, частина слів йде в пасивний запас, інша частина входить в актив, виникають неологізми, і модні (частотні у вживанні) слова літературної мови постійно змінюють один одного. Однак, завдяки особливостям функціонування нормованої лексики, ці процеси мають більш тривалий характер і тому менш помітні.
У 1997 році американський лінгвістичний журнал «Ask a Linguist» (№7) публікує статтю про те, що таке «сленг» і який сенс несе в собі це поняття. «Slang is a complex and lively form of language, interesting to linguists not only for its forms, but for the reactions people have in both embracing and rejecting slang. Slang often arises as a form of in-group communication, and attempt to identify with one s friends, family, social class, occupation, ethnic group, or age mates ».
Тут же сленг розглядається, з одного боку, як мова «суто особистого» характеру, що робить його «інкогніто» для непосвячених, а з іншого боку, як індикатор, що дозволяє охарактеризувати тієї чи іншої людини як члена певної групи [13, с.2].
У цілому в сучасній зарубіжній лінгвістиці під сленгом традиційно розуміють, насамперед, розмовну мову, неапробованих встановленими мовними нормами (Е. Партрідж); розмовна мова певного класу людей, що не має загального визнання і часто розглядається як мова невишуканих, неправильний і навіть вульгарний; слова, неапробованих нормами писемного мовлення, але роблять мова яскравою і живий.
Деякі лінгвісти розглядають поняття «сленг» в кордонах психологічного напрямку в мовознавстві. Зокрема, О. Есперсон пише що: «... slang, a form of speech which actually owes its origin to a desire to break away from the commonplaces of the language imposed on us by the community» [29, с. 149]. П. Манро стверджує, що «slang is so neat because people use slang expressions to define who they are and how they feel about themselves». Основний мотив створення сленгу в даному випадку - це «a certain feeling of intellectual superiority» і «an outcome of mankind s love of play» [29, с 150].
Деякі американські дослідники сленгу увазі під цим поняттям «особливий стиль». X. Фаулер рассматріваетсленг, як «the diction that results from the favourable game among the young» .Суть гри полягає у винаході нових слів або спотворенні сенсу старих заради задоволення новизни. Чимало з цих слів і фраз згодом гинуть, лише одиниці виживають і закріплюються у мові. У будь-якому випадку протягом свого «випробувального терміну» вони розглядаються як мовні одиниці, непридатні для літературного вживання.
Вельми дотепне визначення сленгу дають Дж. ГріноуіГ. Кіттрідж. На думку цих лінгвістів, сленг - це «a peculiar kind of vagabond language, always hanging on the outskirts of legitimate speech, but continually straying or forcing its way into the most respectable company». Автори роблять істотне зауваження: вони стверджують, що «slang may almost be called the only living language, the only language in which these processes can be seen in full activity».
Аналіз англійських та американських тлумачних словників, а також словників сленгу дозволив виявити наступні розряди слів і словосполучень, об'єднаних під терміном «сленг».
. Слова, що відносяться до злодійському жаргону, наприклад to chant (з франц. Chanter) у значенні «розхвалювати кінь при продажу»; cheese в значенні «кльова штука»; слова father і fence - обидва в значенні «скупник краденого».
. Різні професіоналізми, наприклад: plunger [від дієслова to plunge «кидатися вперед» (в атаку)] «кавалерист» (з військової лексики); length «сорок два рядки драми» (з театральної лексики); a noser (від nose) «удар по носі» (з боксерської лексики); to be ploughed (від plough) «провалитися на іспиті» (зі студентського лексики) та ін.
1.2 Основні риси сучасного англійського сленгу
У попередньому параграфі ми розглянули поняття й етимологію ...
