рожиття. Своєрідною компенсацію за необходимость вісіджуваті за ненавіснім банківськім столом стали таємні заняття літературою. Нікому з начальства й на мнение не могло прийти, что їхній недбалій клерк давно Вже ставши засновника гуртка аматорів літературного мистецтва - Спілки веселунів raquo ;. Члени гуртка декламувалі Перші вірші, читали свои оповідання. Смороду захоплювалися французькою літературою, їхні Перші літературні СПРОБА напісані під вплива Віктора Гюго и Жорж Санд. Майже всі твори Костера тихий років нельзя назваті самостійнімі, письменник Іще НЕ нашел у містецтві свого власного, орігінальною шляху. [2, 459]
Минувши годину и Багаття зрозумів, что ВІН больше не может позбавлять чиновником. З великими труднощамі юному де Костеру Нарешті пощастило вступитися до брюссельського университета на літературно-філософський факультет. У університеті вогнище не пріпіняє літературної ДІЯЛЬНОСТІ - за роки навчання ВІН написавши много критичних статей та есе. После Закінчення университета в 1855 году разом зі своим другом, художником Фелісьєном Ропс, Багаття заснував гумористичний щотижневик Уленшпігель raquo ;. Спочатку в ньом друкувалися жартівліві ї Розважальні статті, что відповідалі назві. Згідно у Журналі начали з являтися серйозні праці, Які відгукуваліся на злободенні соціальнополітічні проблеми бельгійської дійсності. У Уленшнігелі Виходять статті де Костера, Які ВІН пише під псевдонімом Карел, де автор віявляє собі справжнім демократом.
У 1 858 году Шарль де Костер БУВ вновь змушенім піті на державну службу. Працюючий в королівському Архіві Брюсселя, ВІН Вивчай старовинні хроніки, закони середньовічніх нідерландськіх міст, Королівські укази, торговельні догоди, чісленні судові справи, активн, свідчення, літопісі монахів, ТОЩО. Багаття жадібно вчітувався у пожовклі Сторінки старих манускріптів, и перед ним поставала історія его народу, Із століть з'являлося минуле, сповнені страждань и горя, болю и ненавісті, надій и відчайдушніх СПРОБА его співвітчізніків Сменить свою частку. У письменника прокинув Інтерес до народної творчості - ВІН захоплюється Старовинна легендами, піснями, вівчає народну французьку мову XVI и XVII ст., Что зачарувала его своєю звучністю и Суворов силою. Скоро ВІН ставши знавцем давно мистецтва и літератури. Минуле Батьківщини наштовхнуло Костера на мнение Відтворити забуті народні Сказання та легенди. Всі це стало основою для написання давньофранцузькою мовою жіттєрадісніх Фламандськіх легенд (1858), что переносили читача у казковий світ фей, чаклунів и Лицарський подвигів, и деякі образи якіх своєю гострив антірелігійністю и ненависть до гнобітелів споріднені з образами славнозвісної книги про Уленшпігеля. Через три роки Вийшла збірка реалістічніх Брабантськіх оповідок raquo ;, что Складанний з різніх за своєю темою новел - побутових, фантастичних, сатиричністю, СОЦІАЛЬНИХ.
Саме тоді Шарль де Костер задумавши создать велику книгу про національно-визвольну боротьбу нідерландського народу в XVI ст. Цей период особливо зацікавів его, Аджея героїчний Опір нідерландців військам іспанської Короні врешті прівів до проголошення незалежності Північніх провінцій. Відтворюючі бурхліві події минув, Багаття ставили собі собою Завдання сделать свою Легенду якомога злободеннішою. Пройнята духом Великої ненавісті до всякого роду гнобітелів и поневолювачів, Легенда про Уленшпігеля булу спрійнята як твір Надзвичайно актуальною. У тисяча вісімсот шістьдесят сім году Легенда Вийшла в світ, десятеро років напруженої праці лишилися позаду. Книга булу видана Невелички тіражем.
Перу Шарля де Костера належати такоже романи Весільна подорож (1872) i Одруження Тулі (4880), что вікрівають лицемірство взаємін у буржуазній сім ї, історична п єса Стефанія raquo ;, де письменник виступать проти тіранії, а такоже много поезій та Нарисів про подорожі до сусідніх стран. Альо всі ЦІ твори лишилися почти невідомімі, хоч и напісані смороду були НЕ Менш Яскрава, чем Уленшпігель .
Письменник закінчив свои дні всіма забутий, так и не дочекались іншого видання своєї Легенди raquo ;. Багаття доживають віку в страшних зліднях, вся его ПЛАТНЯ в Кадетський корпусі, де ВІН працював учителем, ішла кредиторам на Сплату боргів. Йому доводи голодувати, лишь скромна підтримка друзів допомагать жити. Важко хворий, Шарль де Костер опинивсь у повній самотності. Помер ВІН на руках у невідомої жінки, Якій колись допоміг. Письменника поховали на кладовіщі Ізель, у передмісті Брюсселя, могила его скоро булу Забута. Лише в 1894 году Завдяк старанням друзів и шанувальників таланту Шарля де Костера на ній поставили пам ятник. Бронзові Тіль Уденшпігель и Елої Гудзак стали на вічну Почесну варту біля свого Творця ...
. 2 Нідерланди у XVI ст.
Що ж являли собою Нідерланди XVI ст., де...
