игідне співіснування носіїв двох типів етнічних культур, що зумовило тип акультурації, позначений у даному дослідженні як інтеграція. Німецькі переселенці сприяли організації шкіл і формуванню системи навчання, наближеною до європейського зразка, розвитку книгодрукування, поширенню ідей освіти та ін
Другий етап (1763-1889 рр..)
Пов'язаний з прагненням Катерини II заселити порожні території Росії і бажання підвищити загальнокультурний рівень жителів провінції. Виникають компактні поселення німецьких колоністів, які спочатку були позбавлені можливості і права налагоджувати контакти з місцевим російським населенням. Це призвело до формування сепаратистські співіснування етносів і етнічних культур. У цей період німці освоїлися на території Сибіру, степового Поволжя, з'явилися компактні поселення закритого типу (в них розвивалися форми передового господарювання та зароджувалася благодійна діяльність). p> Третій етап (1914-1916 рр..)
Цей етап насамперед визначено подіями Першої Світової вони, які підштовхнули російське уряд на великодержавної шовіністського ставлення до німецьких переселенцям. Уряд вважало, що переселенці - прихильники ворогів Російської держави, що призвело до виникнення В«верхівкової еміграціїВ». p> Четвертий етап (1917-1938 рр..)
Російські німці в цей період з'явилися об'єктом численних репресій. Причому парадокс цього факту полягає у тому, що післявоєнну розруху на територіях німецьких поселень відновлювали самі російські німці, що яскраво відображає їх непричетність до діяльності своїх В«СпіввітчизниківВ» у Німеччині. p> П'ятий етап (1939-1956 рр..)
Тут російські німці з'явилися об'єктом репресій і в передвоєнний, і у військовий, і в післявоєнний періоди. Факт їх національної приналежності якраз і стали причиною тих самих репресій. З метою дисперсного розпилення російських німців урядом була проведена переселенська політика (переважно в Казахстан, а також у Сибір), з чого стає ясно, звідки на цих територіях з'явилися громади російських німців. Факти депортації російських німців у різні регіони часто характеризують як В«історичну помилкуВ», і пізніше в якості спокути провини німецьким переселенцям дають можливість В«підправитиВ» матеріальне становище шляхом надання робочих місць в трудармії, а також на будівництві найбільших промислових об'єктів в Сибіру і на Уралі, де згодом вони також міцно зміцнилися. p> Шостий етап (1956-1991 рр..)
По відношенню до росіян німцям успішно робляться всілякі реабілітаційні заходи:
- відновлення громад
- повернення до національних традицій шкільного навчання
- вивчення історії та культури російських німців в місцях компактного проживання
- налагодження співпраці з різними організаціями в Німеччині.
Варто відзначити, що процес взаємодії даних етнічних культур природно носить динамічний характер. Однак аналізуючи етапи акультурації німців в Росії, не можна стверджувати, що вони являють собою еволюційний процес, це скоріше об'єктивний хід історичних подій. Трьохсотлітнє співіснування російської та німецької культур на території Росії - це сепарація, маргіналізація з прагненням до інтеграції як до продуктивної формі міжкультурної взаємодії. p> Сприятливий вплив культури на розвиток особистості, гуманізацію міжнародних відносин, усвідомлення людством свого єдності та взаємозалежності зараз велика як ніколи. Треба відзначити, що далеко не один фактор вплинув на взаємопроникнення характерних рис однієї культури в іншу. В якості найбільш яскравих прикладів можна навести такі:
- на території Росії є численні німецькі громади, які так чи інакше внесли нові віяння в російську культуру;
- обмін досвідом і знаннями між росіянами і німецькими діячами культури також збагатив культурний досвід цих країн.
Отже, тепер більш детально розглянемо взаємовплив двох культур на прикладі деяких її конкретних складових: література, архітектура, танцювальне мистецтво, лексичні запозичення (Мова, германізми). p> Сьогодні все більш зростаючу роль у культурному співробітництво відіграють різні види мистецтва, що допомагають народам краще дізнатися і розуміти один одного. Особливу увагу звернемо на один з найбільш видовищних видів танцювального мистецтва, популярний у різних національностей і всіх верств населення - мистецтво бальної хореографії. Тут є повний перелік можливостей для спільної, взаімоінтересной і взаімообогощающей діяльності. Сучасна російська бальна хореографія багато в чому спирається на танці минулих сторіч, в тому числі і на німецькі народні танці. Запозичення рухів, поз торкнулося, насамперед, тих танців, від яких виходило чисте щире веселощі. Німецький теоретик Фріц Клінгенбек назвав вальс В«істинно німецьким танцем В», хоча і вважає його батьківщиною Відня. Незважаючи на те, що вальс дійшов нам з німецькомовних країн, він міцно зміцнився в танцювальній сфері Росії. Погодьтеся, жоден б...
