Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Завоювання Київської Русі монголо-татарами

Реферат Завоювання Київської Русі монголо-татарами





Звичайний степовики нападали на руські земли навесні, по свіжій траві, або в крайньому випадка влітку, после збірання врожаю. А в тій годину стояла Пізня осінь, и Перші пухнаті сніжінкі Вже починаєм кружляті в повітрі. Яка может буті війна напередодні холодної зими? Тім годиною полчища Батія обійшлі з півдня, лісостепом, заболочені мещерські Ліси й Раптового обклалі Рязань. Послі Батія пред'явив рязанському князеві Юрію Інгваревічу ультиматум - віддаті їм від Усього Десятого Частину. После заради з васальнімі рязанськімі князямі Юрій відповів послам Батія відмовою, Дода Із твердою рішучістю: "Коли нас усіх не стану, тоді все буде ваше ". У надії домовитий з Ординці великий князь Рязані все-таки пославши до Батія посольство на чолі Із сином Федором и з багатая подарунки. Хан подарунки прийнять, альо вісунув больше зухвалі вимоги: віддаті в наложніці Представникам монгольської знаті сестер и дочок рязанськіх князів, а особисто Йому, Батію, дружину Федора - красуню княгиню Євпраксію, что походила з роду візантійськіх імператорів. Федір відповів рішучою відмовою, а розлюченій хан покаравши відразу вбити всех руських послів.

Шість днів штурмували орда Рязань. Рязанці героїчно захищали свое місто, альо чекати своєчасної ДОПОМОГИ їм Було нівідкіля. Чернігівського князя Михайла ї рязанців розділяло Величезне простір ї Осіннє бездоріжжя. Збройно рать, послана на ДОПОМОГА Рязанцев володимирська великим князем Юрієм Всеволодовичем, встігла дійті Тільки до Коломни. Місто впало 21 грудня 1237 року й піддалося ПОВНЕ спустошенню. Великий князь Юрій Інгваревіч и его дружина були вбіті. Церкви й Монастирі спалені. Полонених загарбників або порубали, або порозстрілювалі з луків. Літописець писав про Цю Кривава оргію: "Велику княгиню Агріпіна, маті великого князя, з невісткамі ї з іншімі княгинями мечі іссєкоша, а єпіскопа ї священніків чин вогню предаша, у святій церкві пожегоша, а іній многі від зброї Подош, а в граді багатьох людей, и дружин, и діти мечі іссєкоша, и других у реце потопіша; ієреї, чорнорізця до останка іссєкоша, и весь град пожгоша; багатство рязанське ї сроднік їх, київське ї Чернігівське, поімаша, а храми Божія разоріша, и у святого олтарех багатая КРОВІ проліяша ".

После взяття Рязані монголи рушили до Коломни. На тій годину вона булу сильною Фортеця ї ВАЖЛИВО Стратегічним пунктом при впаданні Москви-ріки в Оку. До нас не дійшлі Подробиці битви за Коломну, альо кілька літопісів говорять однозначно, что там "бисть січа велика". Тут Головня силам монголів протистоять Місцева дружина рязанського князя Романа Інгваревіча, Залишки рязанського воїнства й володимирська рать на чолі Із князем Всеволодом Юрійовічем. При бої за Коломну БУВ убитий Останній сін Чінгісхана, Кюлькан. Чингісидів, як звичайна, НЕ прийомів особістої участі в бої. Тому Загибель Кюлькана под Коломна говорити про ті, что русичам, ймовірно, удалось нанести в якомусь місці Сильний удар по монгольських тілах.

Москва в ті роки булу Вже значний торговим центром, альо з Погляду оборони ее стіні НЕ являли собою потужном зміцнень. Прото, за свідченням перських історика Рашид-ад-Діна, монголи штурмували ее "спільно", тоб спільнімі силами, и здолалі ее Тільки "у п'ять днів". Обороняли Москву "мале військо" на чолі з малолітнім князем Володимиром Юрійовічем и воєводою Пилипом нянька. После взяття міста Воєвода БУВ убитий, а князь полонений.

У міру Просування військ Батія - Субедея до Володимирської земли Опір русичів Зростай. З'явилися загони, Які в наш годину Прийнято назіваті Партизанська. Такий ЗАГІН організував ї Очола, відповідно до переказу, рязанській Воєвода Євпатій Коловрат. При підході ординар до Рязані ВІН БУВ послань Юрієм Інгваревічем у Чернігів, а коли повернувши, его рідне місто продовжувало дімітіся в руїнах. Євпатію удалось зібраті в ЗАГІН близьким 1700 добровільніх месніків. ЗАГІН Коловрата поспішів по Кривава сліду ординар ї наздогнав ее у Володімірській земли напрікінці січня 1238 року. Его стрімкі маневрені удари були настількі чутліві, что перед штурмом Головня міст володимирська князівства Субедей БУВ змушеній кинути проти загону більші сили, щоб взяти его в кільце й Нарешті зніщіті. Подвиг дерло руських народніх месніків оспіваній в "Повісті про Євпатія Коловрата". p> тумен Батія ї Субедея Руху до Володимира Льодовий дорогами за Москве-ріці, Яузі ї Клязьмі й підійшлі до століці князівства 3 лютого 1238 року. До штурму Володимира монголи готуваліся за всіма правилами військової науки, засвоєної ними ще в Кітаєві. Біля стін міста смороду побудувалося облогові вежі, щоб буті на одному Рівні з обкладених ї у Потрібний момент перекинути через стіні "Перемети", установили "пороки" - стінопробівні ї метальні машини. Уночі вокруг міста БУВ Спорудження "тин" - Зовнішнє Зміцнення для захисту від вілазок обкладенню и для того, щоб відрізаті їм Всі шляхи до відступу.

7 лютого загарбників ввірваліся в місто через пролом у кріпосній стіні й підпалілі ег...


Назад | сторінка 2 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Хрещення Русі за князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Художнє осмислення образу князя Кия в романi В. Малика "Князь Кий" ...
  • Реферат на тему: Похід князя Володимира на Корсунь
  • Реферат на тему: Хрещення князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Взяття міст на Русі в період політичної роздробленості (1054-1237 рр..)