Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Етапи розвитку групи. Конфлікти як форма прояву протиріч, їх роль у спілкуванні

Реферат Етапи розвитку групи. Конфлікти як форма прояву протиріч, їх роль у спілкуванні





ільки до тих пір, поки не вироблена спільна точка зору на проблему, не досягнуть соціально-психологічний і емоційний консенсус. Групове думка має бути адекватно індивідуальним судженням. Соціально-психологічний клімат і атмосфера взаємин у групі в цей період повністю сприяють спільної діяльності, спостерігається повна єдність волі, установок та інтересів усіх її членів. p align="justify"> В остаточному підсумку на вищому етапі свого розвитку мала група перетворюється в колектив, для якого властиві строга організація і регламентація життя і діяльності, наявність користується повагою керівника, відсутність конфліктів, високий моральний і моральний клімат, добропорядні відносини і згуртованість між його членами.

У колективі людина розвивається всебічно і творчо.


1.1 Основні показники розвитку групи


Основними показниками ефективності здійснення процесу освіти і розвитку групи завжди виступають два феномена. По-перше, це психологічна згуртованість членів групи - характеристика системи внутрішньогрупових зв'язків, що показує ступінь збігів оцінок, установок і позицій групи по відношенню до об'єктів, людям, ідеям, подіям, найбільш значущим для групи в цілому.

Конкретними показниками психологічної згуртованості звичайно є:

1) рівень взаємних симпатій в міжособистісних відносинах: чим більша кількість членів групи подобаються один одному, тим вище її згуртованість;

) ступінь привабливості (корисності) групи для її членів: вона то вище, чим більше число людей, задоволених своїм перебуванням у групі, - тих, для кого суб'єктивна цінність придбаних завдяки групі переваг, перевищує значимість витрачаються зусиль .

Згідно з уявленнями американських дослідників згуртованості К. Левіна, Л. Фестінгер, Д. Картрайта, А. Зандера, вона є свого роду результат дії тих сил, які утримують людей в групі. При цьому вважається, що група задовольняє людину, поки він вважає, що В«вигодиВ» від членства в ній не просто перевищують В«витратиВ», але перевищують більш, ніж могли б у якийсь інший групі або взагалі поза нею. З цієї точки зору сили згуртування визначені В«балансомВ» ступенів привабливості власної та інших доступних груп. p align="justify"> До числа основних факторів групової згуртованості відносяться, по-перше:

Гј схожість головних ціннісних орієнтацій членів групи;

Гј ясність і визначеність групових цілей;

Гј демократичний стиль лідерства (керівництва);

Гј кооперативна взаємозалежність членів групи в процесі спільної діяльності;

Гј відносно невеликий обсяг групи;

Гј відсутність конфліктуючих між собою мікрогруп;

Гј престиж і традиції групи.

По-друге, важливим показником ефективності процесу освіти та розвитку групи виступає її соціально-психологічний клімат - якісна сторона міжособистісних відносин, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку людей у групі.

Соціально-психологічний клімат являє собою таке психічний стан групи, яке обумовлено особливостями її життєдіяльності. Це своєрідний сплав емоційного та інтелектуального - установок, відносин, настроїв, почуттів, думок членів групи. Соціально-психологічний клімат - це завжди відбите, суб'єктивне освіту на відміну від відбиваного об'єктивної життєдіяльності даної групи і умов, в яких вона протікає. Звичайно, отражаемое і відбите в сфері суспільного життя діалектично взаємопов'язані, але в той же час вони не тотожні. p align="justify"> Найважливішими ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату звичайно є:

) довіра і висока вимогливість членів групи один до одного;

) доброзичлива і ділова критика;

) вільне вираження власної думки при обговоренні питань, що стосуються всієї групи;

) відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення;

) достатня інформованість членів групи про її завдання та про стан справ;

) задоволеність приналежністю до групи;

) високий ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, що викликають фрустрацію у когось із членів групи;

) прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів;


Назад | сторінка 2 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Соціально-психологічний клімат в малій групі (на прикладі групи студентів К ...
  • Реферат на тему: Методи дослідження малої групи (соціометрія, методики з вивчення соціально- ...
  • Реферат на тему: Малі групи. Взаємодія в групі. Особистість в групі
  • Реферат на тему: Індивід у групі: Вплив групи, отношения власти ї підпорядкування
  • Реферат на тему: Соціально-психологічна характеристика жіночої студентської групи