Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Корекція післяопераційних порушень у дитини

Реферат Корекція післяопераційних порушень у дитини





align=top>

Слина

20

20

30


Шлунковий сік (Змішаний)

50

15

150


Жовч

140

5

100

40

Секрет підшлункової залози

140

5

115

40

Сік тонкого кишечника

140

10

100

30

Секрет фістули товстого кишечника

80

20

50


Твердий стілець (Діалізат)

35

75

70


Рідкий стілець

40

30

30


Шлункове вміст новонароджених з атрезією кишечника

100

15

120


Пот

50

10

50



3. Парентеральне харчування


Часткове або повне парентеральне харчування потрібно тоді, коли, починаючи з третього післяопераційного дня, неможливо забезпечити достатнє пероральне введення їжі. Якщо цю ситуацію вдається розпізнати раніше на підставі характеру захворювання або особливостей операції, то необхідно негайно починати парентеральне харчування вже з другого дня після операції. При лікуванні дітей потрібно усвідомити, що необхідно шляхом парентерального харчування покрити витрати основного обміну або забезпечити загальну потребу.

Введення речовин в відповідно до потреб основного обміну зводить розпад тканин до мінімуму, проте підтримує життя максимально 2-3 тижнів. Часто цього проміжку часу виявляється достатнім, щоб відновити порушені функції і повернутися до ентеральне харчування.

У дитячій практиці здається складним, а на тривалий час навіть неможливим забезпечити парентерально загальну потреба у воді, калоріях, азоті, електролітах і вітамінах. Тим не менш, все ж вдається за допомогою інфузій в порожнисту вену не тільки підтримувати життя новонароджених, а й забезпечувати вікову надбавку маси тіла (Wilmore, Dudrick, Filler, з співавт., Heird, Winters).

Найважливішими показаннями для парентерального харчування в дитячому віці є наступні:

- вроджені вади розвитку, які на певному проміжку часу не дозволяють провести достатнього ентерального харчування (атрезія стравоходу, кишечника, непрохідність кишечника, викликана меконієм);

- поширена резекція тонкого кишечника;

- хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (виразковий коліт, регіонарний ентерит, хронічна диспепсія, ексудативна ентеропатія різного генезу, синдром недостатності всмоктування);

- зовнішні і внутрішні кишкові фістули;

- тяжкі порушення апетиту (У передопераційному періоді, неврогенна анорексія, крайній ступінь недоношеності);

- гіперкатаболіческіх стану (обширні розтрощення і опіки, множинна травма, черепно-мозкова травма);

- гостра ниркова недостатність;

- з метою поліпшення загального стану при злоякісних захворюваннях, щоб забезпечити можливість оперативного, хіміотерапевтичного і променевого лікування.

Кількість і склад розчинів підбирають з урахуванням водного та електролітного балансу і форми внутрішньовенного введення.

Для покриття потреби в калоріях потрібно в cледует процентному співвідношенні ввести 3 основні групи речовин:

- вуглеводи 50% енергетичної цінності

- жири 30% енергетичної цінності

- амінокислоти 20% енергетичної цінності

Вуглеводи

Вони є найважливішими носіями енергії. Розчини, що містять 100 г/л, можна вводити ще в периферичні вени, розчини великих концентрацій вводяться шляхом катетеризації порожнистої вени. В якості основного розчину потрібно використовувати...


Назад | сторінка 2 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Резекція тонкого відділу кишечника свині
  • Реферат на тему: Роль білків в організмі. Вітаміни. Визначення енергетичної цінності добов ...
  • Реферат на тему: Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Захворювання кишечника
  • Реферат на тему: Допомога при стома товстого кишечника
  • Реферат на тему: Сестринський процес при захворюваннях кишечника