поставити під сумнів взагалі сам факт існування синонімів-дублетів. Саме таку точку зору в науці висловлює В.І. Говердовський, який стверджує наступне: В«Виявлення в семантиці найдрібніших семантичних компонентів, якими є коннотеми, дає теоретично відрізняти один від одного за смисловим змістом і так звані В«абсолютні синонімиВ». Смислова структура свідчить, що семантика абсолютних синонімів не співпадає В» (Говердовський, 1981, 166). Так, марал изюбр в зоологічному відношенні один і той ж, отже, одне і те ж на рівні денотативної і сигнификативной частини лексичного значення, але коннотема, яка вказує на діалектний характер вживання слова в різних ареалах Сибіру, ​​призводить до необхідності застосуванні кожної лексеми як автономного факту мови. Або інший приклад: мовознавство лінгвістика. У слові мовознавство явно представлена ​​конотація семантичного поля, в яке входять слона з елементом - ведення (Літературознавство, землезнавство, наукознавство, країнознавство і т.п.), об'єднуючи дану тематичну групу слів і як би автоматично виводячи з неї слово 'лінгвістика'.
Стильові (плі стилістичні) синоніми це слова, що мають відмінності в експресивно-емоційним забарвленням і які вживаються тому в різних стилях мови. Порівняємо: вдарити, стукнути (нейтр.) трахнути, вистачити (Просторен.); танцювати (нейтр.) - танцювати, танцювати (розм.) - відколювати (Просторен.); тараторити (розм.) тріщати (розм.) торохтіти (розм.) дріботіти (Розм.) скрекотати (розм.) цокотіли (простореч.); удачливий, щасливий (Нейтр.) везучий (розм.) фартовий (простореч.); доля, доля (кніжн.) - частка (Розм. і нар.) Доля, жереб (поетнч.), відлюдник - самітник чернець аіахорет ін, які все вживаються переважно в літературно книжкової мови. Під всіх наведених синонімічних рядах представлені різні в стилістичному відношенні слова, вживання яких, крім стилістичного забарвлення, пов'язане також зі сферою застосування (розмовна, повсякденна, професійна книжкова, літературна мова і т.д.). Таке різноманіття експресивно-емоційних лексичних одиниць дозволяє носію мови вибрати в кожному конкретному випадку саме те слово, яке найбільш доречно в даній мовної ситуації і стилістично виправдане в тому чи іншому контексті. Наявність стилістичного багатства російської мови створює необмежені можливості художньої творчості, несподіваного зіставлення плі протиставлення синонімів в мові. Наприклад: Хто може грабує, хто не може - краде. Фонвізін. І ви думаєте, що я піду до цього смішного старому цього плішиві СЕЛАДОН! Герцен, Сорока злодійка. Але тепер я чітко бачу, Розрізняю все чіткіше і чіткіше. Як очі перетворюються на очі, Як в уста перетворюються губи. Мартинов. Удача, і мн. ін
Семантико-стилістичні синоніми представляють різновид (тип) синонімів, в якій поєднуються і відтінки лексичного значення, і стилістичні відмінності в синонимах. Наприклад, синоніми кинешся кинутися означають В«стрімко, ринком попрямувати куди-небудь В»і вживаються переважно та розмовної мови; метнутися - значить В«стрімко, миттєво. Попрямувати куди-небудь; кинутися - В«миттєво і з силою кинутися В»; пли: буденний -В« призначений для постійного вживання, носіння, користування В», слово стилістично Центральне; повсякденний - В«на відміну від святкового, для кожного дняВ», слово теж нейтральне; розхожий В«такий, який з користується, носиться, вживається в будь-яких умов звичайної рудовой життя В», слово стилістично маркована розмовної Сферою вживання; затрапезний - В«самий буденний, самий снарядний і неновий В», застосовується в розмовній сфері, часто з Зневажливою оцінкою, і мн. ін
Такий тип синонімів знаходимо в нашій мові досить часто, він охоче використовується художниками слова як експресивна засіб в межах одного речення. Порівняємо: Ми втупилися один одному в очі, я в його спекотні туманні очі, він у мої бляклі північні баньки, ми мовчали. Аксьонов, Під небом спекотної Аргентини. p> Оскільки синоніми в чистому вигляді представлені в мові досить рідко, то краще говорити про синоніми семантичних і стилістичних.
Синонімія як лексичне явище і типи синонімів у російській мові в семасіологіческім дослідженнях останніх років розглядаються з функціональної точки зору, оскільки синоніми виступають формою прояву варіантних відношень у мові.
Одним з видів варіантних відносин, як відомо, є полісемія з її лексико-семантичними варіантами (ЛСВ) (див. гл. IV даного посібника). Другим видом варіантних відношень у лексиці виступає функціональна еквівалентність слів, або синонімія в широкому сенсі слова. Якщо при полісемії інваріантної виступає лексема (зовнішня оболонка слова), а варіантами окремі значення цієї лексеми, то при синонімії спостерігається протилежне співвідношення: інваріантом є певне значення, а варіантами різні лексеми. Схематично це можна зобразити таким чином:
Поняття функціональної еквівалентності ширше поняття ідеографічних, номінативних (за Е.В. Кузнєцової, абсолютних) синоні...
