et PH В»Легенда свідчить, що ця музика була виготовлена ​​так: композитор підпалив мікрофон, який записував горіння власного корпусу і мембрани.  Більш твереза ​​версія стверджує, що Ксенакіс записав тріск вугілля і потім з тисяч шматочків склеїв свою музику.  Конструкція павільйону передбачила появи цілого напряму в будівництві павільйонів (наприклад, вантові перекриття Олімпійського комплексу в Токіо, архітектор Кендзо Танге). p> У Парижі Ксенакіс відновив свої музичні заняття, брав уроки у композиторів A.  Онеггера і Д. Мійо (1948-1950), вивчав композицію в Паризькій консерваторії у О. Мессіана (1950-1953).  У цей час ним написані В«Весняна СимфоніяВ» (1949-50), В«ЖигаВ» (для скрипки і віолончелі, (1951), В«Zygia kathistoВ» (фортепіано в 4 руки, 1952), В«ТріоВ» (1952), В«AnastenariaВ» і В«Хода до ясним водамВ» (1953), В«Голуб мируВ» (Серпень 1953).  Популярність Ксенакіс принесла його написана для оркестру п'єса В«MetastaseisВ» (Метастази, 1954), прем'єра якої відбулася в жовтні 1955 на фестивалі в Німеччині, а також його статті, в яких він критикував доктрину серіалізму (Техніка композиції, при якій в якості основи використовується набір неповторюваних звуків (класичний варіант - 12 звуків, але може бути і менше) і все твір складається з безперервного повторення цього набору - серії або декількох серій; за тим же принципом організовуються ритм, динаміка, тембр і т.д.).  Популярну тоді серед авангардистів музичну теорію.  П'єса була відкинута не тільки консерваторами, але й такими відомими музикантами авангарду, як Штокхаузен і Булез.  Статті Ксенакіса, спрямовані проти серіалізму, були видані його палким шанувальником, диригентом Германом Шерхеном, і викликали негативне ставлення до Ксенакіс всього музичного авангарду. Згодом шерхіт представив публіці кілька композицій Ксенакіса: В«PithopraktaВ» (Дія ймовірностей, для оркестру 1955-56), В«AchorripsisВ» (Кинуте луна, для 21 інструмента 1956-57), В«Полла Таа ДхінаВ» (оркестр та дитячий хор, 1962), В«TerretektorhВ» (конструювання через дію, для оркестру 1966).  Ксенакіс став міжнародно відомим після першої своєї поїздки до Японії, в 1961 році.  У тому ж самому році, він засновує в Парижі дослідний центр авангардистської музики "СEMAMu" (Центр досліджень музики, математики та автоматики)  
 На початку 60-х років Ксенакіс почав використовувати, поряд зі звичайними музичними інструментами, звучання, згенеровані c допомогою ЕОМ, комп'ютерної техніки тих часів, і спеціальних програм на мові Fortran (перша мова програмування). 
				
				
				
				
			  4-го лютого 2001 го року у своїй паризькій квартирі Яніс Ксенакіс помер. 
  Ксенакіс творив у таких жанрах як балет, електронна музика, але найбільше він любив писати для оркестру.  У своїй творчості він намагався злити воєдино прінципи архітектури та композиції.  Перше серйозне твір Ксенакіса - симфонічна п'єса Metastaseis (Метастази).  Починається з Глісандо - повільно піднімається звуком струнних.  Існує малюнок Ксенакіса, зобр...