з підтримки дітей, які досягли високих показників у навчальній та громадській роботі, дітей, які перебувають соціально небезпечному положенні, і ряду други: важливих для системи освіти напрямків роботи, в тому числі правового положення учасників освітнього процесу.
Прийняття Кодексу було продиктовано необхідністю забезпечити повне та системне регулювання правових норм, на основі яких здійснюється освітній процес на всіх рівнях освіти.
Крім того, законодавство у сфері освіти вимагало подальшого вдосконалення з метою більш ефективного забезпечення інноваційного розвитку країни, а також формування загального освітнього простору Союзної держави Білорусі і Росії, країн СНД, ЄврАзЕС, входження в В«європейський простір вищої освіти В»[3; с.10].
Важливо підкреслити, що досвіду створення кодифікованого законодавчого акту, що забезпечує комплексне регулювання суспільних відносин у сфері освіти, у світі немає. Республіка Білорусь є першопрохідцем. p align="justify"> Таким чином, актуальність даної теми очевидна. Минуло трохи більше року після підписання Кодексу про освіту [4] (далі Коб) Президентом Республіки Білорусь, і трохи більше півроку з моменту вступу його в силу. У виду малої тривалості дії Коб, питання його дії є практично неопрацьованими і недослідженими, що припускає великий простір для нашого дослідження. p align="justify"> Об'єктом дослідження є положення Коб, нововведення в системі освіти, а також правовий статус навчальних закладів.
Метою даної роботи є вивчення та аналіз правового статусу навчальних закладів, а також вивчення нововведень у системі освіти, введених Коб.
У зв'язку з вищевикладеним, можна поставити такі завдання:
. Розглянути структуру Кодексу Республіки Білорусь про освіту;
. Визначити нововведення в системі освіта, які з'явилися у зв'язку з прийняттям Коб;
. Провести правовий аналіз норм, передбачених Коб, які регулюють основи правового статусу Коб. br/>
ГЛАВА 1. КОДЕКС РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ ПРО ОСВІТУ: СТРУКТУРА І НОВОВВЕДЕННЯ В ЗАКОНОДАВСТВІ
1.1 Структура Кодексу Республіки Білорусь про освіту
Розробка Кодексу про освіту проводилася у відповідності з наступними основними принципами:
1) збереження концептуального змісту об'єднаних у ньому актів.
Лише в окремих випадках зміст окремих норм піддалося переробці у зв'язку з необхідністю приведення його у відповідність з іншими законодавчими актами.
2) розробка нормативних приписів, спрямованих на регулювання освітніх відносин на рівнях дошкільної, середньої спеціальної та післявузівської освіти, позашкільного виховання і навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, де с...