вилися роботи таких вчених, як М.І. Сукаленко, Н.Д. Арутюнова, Б.Ю. Городецький, Ю.С. Степанов, Ю.М. Караулов, В.В. Петров, Н.І. Формановская, В.З. Демьянков, та ін
У дослідженні ставляться такі завдання:
розкрити сутність і поняття дискурсу,
розглянути його типологію і структуру,
проаналізувати основні моделі комунікацій,
показати значення і місце дискурсу в комунікаціях.
1. Поняття і сутність дискурсу
1.1 Загальне розуміння терміна В«дискурсВ»
Дискурс (фр. discours, англ. discourse, від лат. discursus 'бігання взад-вперед; рух, кругообіг; бесіда, розмова') - мова, процес мовної діяльності; спосіб говоріння. Дискурс розуміється як:
) зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та ін факторами;
) текст взятий в подієвому аспекті;
) мова, розглянута як цілеспрямоване, соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і механізмах їх свідомості (когнітивних процесах).
Слово В«дискурсВ» є багатозначним терміном низки гуманітарних наук, предмет яких прямо чи опосередковано передбачає вивчення функціонування мови, - лінгвістики, літературознавства, семіотики, соціології, філософії, етнології та антропології.
Чіткого і загальновизнаного визначення В«дискурсуВ», який охоплює всі випадки його вживання, не існує. Не виключено, що саме це сприяло широкій популярності, придбаної цим терміном за останні десятиліття. Пов'язані нетривіальними відносинами різні розуміння вдало задовольняють тим чи іншим понятійним потребам, модифікуючи більш традиційні уявлення про мови, тексті, діалозі, стилі і навіть мовою. p align="justify"> У вступній статті до вийшов російською мовою в 1999 збірки робіт, присвячених французькій школі аналізу дискурсу, П. Серіо призводить свідомо не вичерпний список з восьми різних розумінь, і це тільки в рамках французької традиції. Своєрідною паралеллю багатозначності цього терміна є і понині не стале наголос у ньому: частіше зустрічається наголос на другому складі, а й наголос на першому складі також не є рідкістю. p align="justify"> Найбільш чітко виділяються три основні класи вживання терміна В«дискурсВ», що співвідносяться з різними національними традиціями і вкладами конкретних авторів.
До першого класу відносяться власне лінгвістичні вживання цього терміна, історично першим з яких було його використання в назві статті В«Дискурс-аналізВ» американського лінгвіста З. Харріса, опублікованій в 1952. Повною мірою цей термін був затребуваний в лінгвістиці приблизно через два десятиліття. Власне лінгвістичні вживання терміну В«дискурсВ» самі по собі досить різноманітн...