язок мови і культури. p align="justify"> Прихильниками принципової неперекладності, як відомо, виступали В. Гумбольдт, Л. Вайсгербер, який стверджував, що кожна мова містить унікальну В«картину світуВ», визначальну вираз цей погляд знайшов у В«принципі лінгвістичного релятивізмуВ» (гіпотеза Сепір -Уорфа), де мова і мислення ототожнюються.
Метафізично абсолютизує роль мови в процесі пізнання і статично розглядає поняття культури (як застиглого, незмінного освіти), філософія мови епохи Просвітництва (Декарт, Лейбніц, Вольф) маніфестувала принцип абсолютної переводимости, стверджуючи, що всі мови є лише варіації якогось загального lingua universalis і для перекладу важлива лише спільність понять. Цей принцип знайшов своє продовження і розвиток в теорії універсалій Н. Хомського і в опорі на денотатівние функцію мови. Всі погляди такого роду являють іншу крайність: надмірне узагальнення приводить до недооцінки ролі мови у процесі пізнання. p align="justify"> Обидва принципу - й принцип абсолютної неперекладності, і принцип абсолютної переводимости - недостатньо повно відображають реальну картину В«взаімопереводімостіВ» мов, оскільки і тому і іншому принципом бракує динамічності. Кожна мова являє собою гнучке, багатолике аж ніяк не єдине утворення, і кожна культура теж схильна безперервним змінам. Якщо зв'язок мови і культури призводить до створення унікальних мовних утворень (простим прикладом таких утворень є формули контакту, фразеологізми, Екзотизми), то переводимость залежатиме від того, чи існує в даний історичний момент комунікативна взаємозв'язок між цими утвореннями в різних мовах. Тоді згадані формули контакту виявляться перекладаються, оскільки в будь-якій мові - це необхідні компоненти комунікативного акту. Принципово перекладаються будуть і фразеологізми, оскільки такий спосіб образно-узагальненого опису дійсності комунікативно значущий у будь-якій мові. Що стосується екзотизмом, то, незважаючи на те, що вони пов'язані з культурним досвідом тільки одного народу і позначають предмети дійсності, відомі лише цьому народу (наприклад, В«саунаВ» - фінська лазня), комунікативний запит інших народів, що базується на безмежності пізнання, робить і ці мовні освіти перекладними: сенс екзотизмом може бути завжди переданий описовим способом або засвоєний як нова лексема. Але тільки тоді, коли з'явиться комунікативний запит, проявиться інтерес до цих явищ з боку інших культур. p align="justify"> Стійкі уявлення, по-різному членовані мовну дійсність і створюють різну мовну картину світу для носія кожної мови складають непереборну перешкоду для перекладача. Але, по-перше, вони, як і Екзотизми, можуть бути забезпечені при перекладі коментарем, по-друге, вони не є непорушними, і концептуальна картина в різні періоди розвитку культури будь-якого народу виглядає по-різному. p align="justify"> Тому найбільш обгрунтованим видається принцип відносної переводимости, запропонований В. Коллером:
