stify"> В«взаємообумовлених зв'язок: мова (окремо взятий мова) - мислення - сприйняття дійсності - представляється динамічною і мінливою. Межі, які встановлюють для пізнання мова та інтерпретації дійсності, оформлені за допомогою мови, відразу знаходять своє відображення в процесі пізнання, вони змінюються і розширюються; ці зміни віддруковуються в мові (мовному вживанні): мови і, відповідно, носії мов володіють креативністю (креативність мови). Ця креативність виражається і в методах перекладу, за допомогою яких заповнюються прогалини в лексичній системі ПЯ. Отже, переводимость не тільки відносна, а й завжди прогресивна: В«переводячи, ми одночасно підвищуємо переводимость мовВ». br/>
Інваріант перекладу
Що змушує нас визнати один текст перекладом іншого? Ми розраховуємо на те, що переклад виявиться копією оригіналу, тільки на іншій мові. Якщо він близький до копії, ми вважаємо, що це гарний переклад. Якщо є відхилення, ми вважаємо, що переклад поганий. Значить, при перекладі щось дуже важливе зберігається. Це поки не уточнене нами В«щосьВ» ми і називаємо інваріантом перекладу. p align="justify"> На перший погляд, якщо спиратися на уявлення про двостороннє характері знаку, інваріантом має бути зміст. Але поки ми не розмежовували поняття В«значенняВ» і В«змістВ». Тепер для визначення суті інваріанта нам необхідно це зробити. Значення відноситься до одиниць мови, воно існує і тоді, коли одиниці мови НЕ вжиті в комунікації і не перетворилися на одиниці мови (тексти). Поняття змісту пов'язано з одиницями мови (тексту). Спираючись на поняття теорії мовної комунікації, ми можемо сказати, що зміст - це та інформація, яка сприймається рецептором і робить на нього вплив, це той матеріал, за допомогою якого цей вплив здійснюється. p align="justify"> Поняття змісту слід відмежувати від поняття функції тексту. Будь-яка інформація, закодована мовою, являє собою текст, у якого є своя функція. Під функцією ми будемо розуміти властивість тексту викликати комунікативний ефект, тобто певну заплановану реакцію адресата. Це властивість, закладене в початковому тексті в конкретних засобах, ми назвемо комунікативним завданням. Таким чином, в перекладі повинно через збереження змісту відбитися комунікативне завдання оригіналу і породити той же ефект. Функція тексту, реалізована через збереження, може уточнюватися мовної ситуацією. Фраза В«Ну, ти молодець!В» Може виражати і схвалення, похвалу, і іронічне осуд. З іншого боку, схожість мовної ситуації може виявити однаковість функції текстів, що містять компоненти з різним референціальним значенням. p align="justify"> Російська фраза: В«Громадяни, не забудьте сплатити проїзд!В» - ідентична по функції німецької: В»Wer ist (noch) zugestiegen?В» (хто ще увійшов?) і спонукає реципієнтів до одних і тих же дій , хоча предметна ситуація (ситуація, про яку йде мова в тексті) і не зовсім однакова мовна ситуація (ситуація, в якій відбувається...
