софську школу-Лікей (Інша назва - Періпатетічна). Его творчість стосувалася практично всех Галузії знання того годині. Зібрав и сістематізував Величезне природничо-науковий материал своих попередніків, критично переоцінівші его, віходячі З ВЛАСНИМ філософських поглядів. Ним були закладені основи биологии, фізики, етики, логікі, психології, соціології.
Аріістотель живий и працював у тієї годину, коли культура вільніх грецький держав-міст досягла Найвищого розквіту и Почала пошірюватісь разом Із завойовніцькімі війнамі Олександра Македонський далеко за Межі балканська півострова. Культура Еллади пронікає в Єгипет, Персію, Межіріччя Тигру и Євфрату, Середню Азію та Індію. p> Великий філософ Арістотель у жітті БУВ малопріємною и різкою людиною. Тому, коли помер Олександр Македонський - его Вихованець и покровитель, - Арістотель зрозумів, что его может спіткаті частка філософа Сократа, засудженого афінянамі на смерть. Випереджуючи таку подію, Арістотель поспішів втекті з Афін. "Хочу позбавіті афінян нового злочинна проти філософії", - пояснивши ВІН друзям причину своєї втечі. Характерна рису йо філософії - Ваганов между матеріалізмом та ідеалізмом. Залішаючісь в основному на позіціях ідеалізму, Арістотель в ряді харчування (особливо Теорії Пізнання) відстоював принципи матеріалізму. Свою філософію А. поділяв на вчення про В«буттяВ», вчення про В«Моменти буттяВ», вчення про В«становленняВ». Перша з ціх частин містіть вчення про сутність, ее Пізнання та про категорії Тут Арістотель давши критику Ідей Платона, на мнение Якого реально існують Тільки Загальні ідеї, а конкретні РЕЧІ б позбав "тінямі" Ідей. Арістотель Вказував, что Платон штучно відокремів Поняття сутності від промов. Арістотель вважать за сутність конкретні РЕЧІ, а Поняття - за відображення їх. Конкретні РЕЧІ становляит Першу сутність, а Поняття (роди и віді) - другу. Колі б НЕ існувало Першої сутності, Не було б і Другої. Пізнання об'єктивно існуючої природи відбувається через Відчуття, уявлення, Поняття. p> Категорії, Які службовцями знаряддям Пізнання сутності промов, Арістотель розглядав як тіпі зв'язків НЕ Тільки в наших Поняття, а й як відображені зв'язки между промовами и Явища. Існує десять таких Категорій: сутність, кількість, Якість, відношення, місце, годину, положення, прітаманність, дія, підпадання Дії (О О±ПѓП‡ОµО№П…). p> У вченні про В«моменти буттяВ» Арістотель Розглядає матерію, форму, рух. ВІН вкладає це вчення у Загальну формулу переходу возможности у дійсність. Матерія візначається як чиста можлівість буття, а не самє буття, існують два види матерії-перша Матерія як чиста можлівість буття (вона незмінна), и одного Матерія, яка перебуває у промовах (вона змінюється, має качан и Кінець). p> У розділі В«становленняВ» вікладається вчення про причини, Якими візначається Перехід возможности в дійсність. Арістотель налічує 4 причинами: 1) матеріальну, 2) формально, 3) дійову, 4) цільову (або кінцеву). Припущені формальної та цільової причин є Даніна ідеалізмові ї телеології. Шкірні Річ неорганічної и органічної природи можна Запитати: В«для чого?В», В«заради чого?В». Це означає, что мета властіва розвіткові кожної окремої РЕЧІ, рослини, тварини. Існує такоже мета, або ентелехія перша, и в розвітку Всесвіту. Ця мета Стоїть над матеріальнім світом и спрямовує Розвиток Всесвіту. У вченні про природу ВІН упершись в истории людського мислення створі класіфікацію форм руху, розрізняв Шість Видів руху: 1) Виникнення, 2) знищення, 3) рух як зміна Якісна, 4) Збільшення, 5) Зменшення, 6) переміщення. p> У В«ФізіціВ» А., узагальнюючі вчення своих попередніків, віклав подивись на природу. Основою світу, є матеріальний субстрат, первинна Матерія Із взаємовіключаючімі протилежних властівостямі, В«Первін якости": теплі и холодними, сухе и Вологе. З комбінації ціх властівостей утворюються 4 стіхії: вогонь (теплі и сухе), Повітря (теплі и Вологе), вода (холодне и Вологе), земля (холодне и сухе). Зміна властівостей виробляти до Зміни агрегатного стану Речовини. Землю вважать за єдиний центр Всесвіту, обмеженності, на его мнение, у просторі и безмежного в часі. Навколо Землі обертаються особливі сфери, в якіх закріплені планети и небо з зірками. p> Свої подивись на Явища природи Арістотель віклав у творах В«Історія тваринВ», В«Про Виникнення тварин В»та ін. На підставі чисельного СПОСТЕРЕЖЕННЯ А. поділів тварин на 2 групи, что пріблізно відповідають групам хребетних и безхребетних, заклать основи опісової ї порівняльної анатомії, описавши близьким 500 Видів тварин. Вивчаючи зародковій Розвиток курей, спостерігав поступове новоутворення частин організму. А. Вислова ідеї про єдність в природі та про градацію організмів, тоб про Існування в природі поступовіх переходів від неживого тіл до рослин и від них-до тварин. p> У своих Суспільно-політічніх подивимось Арістотель Виступає як ідеолог античного рабовласницького Суспільства, захисник рабства и рабовласніцької держави. Рабство розглядав як природньо Я...