енший граничний розмір для отвору:
(2.2)
Найбільший граничний розмір для вала:
(2.3)
Найменший граничний розмір для вала:
(2.4)
Допуски для отвору:
TD = ES - EI = 100 - 0 = 100 мкм (2.5)
Допуски для вала:
В
Td = es - ei = (-36) - (-123) = 87 мкм (2.6)
2. Визначити значення граничних зазорів у заданому з'єднанні (Технологічному). <В
= ES - ei = 87 - (-123) = 210 мкм (2.7)
= EI - es = 0 - (-36) = 36 мкм (2.8)
3. Визначити число груп вала й отвору задля забезпечення заданої точності з'єднання.
, (2.9)
де - допуск посадки по можливостях виготовлення;
- груповий допуск посадки за вимогами експлуатації.
;.
Знаходимо кількість груп вала й отвору
, (2.10)
Приймаються.
Групові допуски деталей для селективного складання
;,
тобто допуски всіх розмірних груп вала або отвори будуть рівні між собою.
(2.11)
4. Виконати схему полів допусків заданого з'єднання 100H9/F9 , деталі якого слід розглядати на сім розмірних груп (малюнок 2.1).
В
Малюнок 2.1 - Схема полів допусків з'єднання 100H9/f9 , деталі якого розсортовані на сім розмірні групи
5. Скласти карту сортувальника, вказавши в ній граничні розміри валів і отворів в кожній розмірній групі (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 - Карта сортувальника для сортування на семіразмерние групи деталей з'єднання
Номер розмірної групи
Розміри деталей, мм
отвір
вал
1
від
100
99,877
до
100,0145
99,8915
2
понад
100,0145
99,8915
до
100,029
99,906
3
понад
100,029
99,906
до
100,0435
99,9205
4
понад
100,0435
99,9205
до
100,058
99,935
5
понад
100,058
99,935
до
100,0725
99,9495
6
понад
100,0725
99,945
до
100,087
99,964
Завдання 3. Розрахунок і вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення
Вихідні дані
1. Номер підшипника кочення - 317
2. Значення радіальної навантаження на опорі підшипника - 18 кН. p> 3. Креслення вузла, в якому використовують підшипник кочення - малюнок 15 (додаток Г). p> Виконання роботи
1. Вибираємо конструктивні розміри заданого підшипника кочення серії 317.
За ГОСТ 8338-75 визначаємо D = 180 мм; d = 85 мм; BК = 41 мм; r = 4 мм.
2. Обгрунтувати характер навантаження підшипника.
Вибираємо характер навантаження підшипника - перевантаження до 150%, помірні поштовхи вібрації.
3. Встановити вид навантаження кожного кільця підшипника. p> Для внутрішнього кільця встановлюють циркуляційний навантаження, а для зовнішнього кільця - місцевий.
4. Розрахувати і вибрати посадки підшипника на вал і в корпус. p> При циркуляційному навантаженні кілець підшипників посадки на вали і в корпуси вибирають за значенням інтенсивності радіального навантаження на посадковій поверхні.
Інтенсивність радіального навантаження визначають за формулою (3.1)
(3.1)
де R-радіальна навантаження, кН;
В-ширина підшипника, м;
k n - динамічний коефіцієнт посадки, що залежить від характеру навантаження, k n = 1-1,8;
F-коефіцієнт, що враховує ступінь ослаблення натягу при підлогою валі і тонкостінному корпусі, при суцільному валі F = 1;
F A - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу радіальног...