т.ч. якість державного регулювання, політична середу, ділове середовище), розвиток  ринкових інститутів (включаючи фінансовий та інвестиційний ринок, рівень і якість конкурентного середовища), модернізація бізнесу (кваліфікація працівників, інноваційні зв'язки між підприємствами, застосування нових знань) [8].   
  В останньому випадку державно-приватне партнерство реалізуються через спільні з приватним сектором проекти в різних областях: 
    проекти реалізації спільних освітніх програм у галузі підготовки фахівців у розрізі окремих галузей науки та виробництва (державно-приватні центри підготовки та підвищення кваліфікації); 
    реалізація спільних проектів і створення консультативних рад з розвитку інноваційної активності; 
    проекти створення центрів трансферу технологій із залученням приватного сектора. 
    Державно-приватне партнерство на різних стадіях інноваційного процесу (освіта, НДДКР, інвестиційна діяльність, трансфер інновацій) включає: 
    партнерство в освіті: участь державних регіональних органів у розробці освітніх програм в місцевих університетах;  організація навчальних семінарів, конференцій з питань менеджменту, маркетингу, права, логістики для суб'єктів бізнесу конкретного регіону; 
				
				
				
				
			    співпраця у наукових дослідженнях і розробках: спільне (інженери 
    державних дослідницьких організацій та підприємницьких структур) виконання дослідницьких робіт;  спільне конструювання та розробка продуктів;  вдосконалення дизайну продукту;  вдосконалення методів виробництва;  спільна розробка високотехнологічних товарів; 
    співпраця в інвестиційній діяльності: спільне фінансування інноваційних проектів суб'єктами бізнесу та органами державного та регіонального управління, залучення регіональними органами державного управління іноземного капіталу для створення підприємств з іноземними інвестиціями, створення венчурних фондів; 
    співпраця у трансфері технологій: створення центрів трансферу технологій, вільних економічних зон, технопарків, інкубаторів бізнесу, створення спільних та франчайзингових організацій [4]. 
    У табл.  1 представлені окремі форми розвитку державно-приватного партнерства в інноваційній сфері, а також нормативні акти та державні організації, відповідальні за їх застосування. 
    Програма доступу до дослідження та інновацій, розроблена Міжнародною організацією інтелектуальної власності, націлена на стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури в окремих країнах на основі міжнародної дифузії знань.  Вона підвищує доступність наукових і технічних публікацій для країн, що розвиваються, передбачає створення локальних Центрів технологічної та інноваційної підтримки в різних країнах, які забезпечують доступ країн до нової технологічної інформації, включаючи патенти на розробки. 
    Створення заводів майбутнього в рамках стратегії розвитку «зеленої» промисловості ЄС направлено на розвиток конкурентоспроможності й екологічної безпеки промисловості ЄС.  У рамках програми акцент робиться на чотирьох основних областях інновацій: «розумні» фабрики на основі застосування сучасних інформаційних комп'ютерних систем, роботів і систем автоматизації;  цифрові фабрики, які знижують необхідність створення фізичних прототипів продукції;  застосування екологічно безпечних технологій;  застосування нових видів високоефективних сировини і матеріалів. 
    У недавньому звіті ОЕСР з науки, технологій та промисловості за 2012 рік зазн...