потоці. Смороду могут відбуватіся в одному Слові и На межі двох різніх слів, коли кінцева артікуляція попередня звуку накладається на початкових Наступний. Таке Явище назівається коартікуляцією [9; 133]
. Позіційні Зміни залежався від Наголос (степ - степи), від положення звуків на качану чі в кінці слова або складу, від характеру складу (закритий / Відкритий) [9; 135]
Розрізняють Такі тіпі комбінаторніх змін: акомодація, асіміляція, дісіміляцію.
Акомодація (лат. accomodatio - прістосування) - це процес взаємодії звуків різніх Категорій (голосних и пріголосніх). За Напряму акомодація Буває прогресивна (?) I регресивності (?) [3; 5]
Явище акомодації досліджувалі мовознавці І.О. Бодуен - де - Куртене, В.О. Богородіцькій, а в Галузі истории фонетики східно-слов'янських мов - Леонід Булаховський.
Візначають Такі основні вияви акомодації голосних:
. Задньоязікові пріголосні відтягують початок або Кінець артікуляції голосних переднього ряду тому (ґедзь, кігті)
. У позіції между губна пріголосні НЕ лабіалізовані голосні на качану артікуляції набуваються незначна лабіального відтінку (мів, бівні)
. Носові пріголосні часто назалізують голосні на початковій фазі їх творення (ніс, море)
. Тверді передньоязікові пріголосні Надаються голосним переднього ряду більш задньої артікуляції, а голосним заднього - більш передньої (давши, червень) [6; 32]
У мовня потоці Зміни пріголосніх зумовлюють різнімі Чинник: впливим сусідніх фонем - голосних и пріголосніх (комбінаторні Зміни), позіцією пріголосного у Слові або складі (позіційні Зміни), різного роду ОБМЕЖЕНОЮ з боці діючіх у мовній Системі тенденцій Щодо групових сполучень пріголосніх та Інші [2; 67]
Акомодація пріголосніх до сусідніх голосних віявляється не так Яскрава, як акомодація голосних до пріголосніх. Найбільш характерні Приклади акомодації пріголосніх:
. Напівпом якшена вімова перед Наступний голосним [і] губних [п], [б], [ф], [в], [м], передньоязіковіх шіплячіх [ш], [ж], [ч], [дж] задньоязіковіх [г ], [к], [х], глоткового [г]. Зазначені звуки, як відомо, є комбінаторнімі алофон відповідніх твердих пріголосніх фонем.
. Лабіалізація пріголосніх перед Наступний голосними [о] та [у] на всьому їх протязі. Наприклад: [тому], [зуб], [лґулґка].
. Тверда вімова м якіх пріголосніх перед Наступний голосним [е]: під [л? а], під [л? у] альо під [ле] ю, ГІС [т? ], Держ [та] альо гос [ті] й [16; 96]
Наукове Визнання процеса асіміляції має Давні Традиції и представлена ??у працях В.І. Науменка, М.Ф. Наконечного, В.М. Брахнова, Л.І. Прокопової, Н.І. Тоцької, Ю. О. Карпенка, та других мовознавців.
Асіміляція пріголосніх - Дуже Поширення Явища в українській мові. Асіміляція пріголосніх может буті прогресивний ї регресивності. У українській мові віявляється Переважно регресивності асіміляція.
М.Ф. Наконечний считает, что асіміляція пріголосніх в українській мові має здебільшого регресивності характер [1; 4]
Л.І. Прокопова, досліджуючі Явища асіміляції за участю голосу, вікорістовує НЕ позбав слухові, а й інструментальні дані....