одять за рамки одного циклу управління. У сучасному стратегічному управлінні приділяється велику увагу скороченню часу реакції підприємства на зовнішні зміни і їх використанню для досягнення переваг перед конкурентами.  
 Аналіз спеціальної літератури показує, що в даний час не існує загальноприйнятого визначення поняття «стратегічне управління». Існує цілий ряд визначень стратегічного управління, в яких автори виділяють різні аспекти та особливості, що призводять до невизначеності кордонів цього поняття [4; 6; 12]. 
  У загальному вигляді стратегічне управління може бути визначене як діяльність, яка полягає у виборі сфери і способу дій (поведінки) по досягненню довгострокових цілей організації в постійно мінливих умовах зовнішнього середовища. З цієї точки зору процес стратегічного управління включає (рис. 1): 
  визначення бізнесу (сфери діяльності) і місії організації; 
  розробка її довгострокових і короткострокових цілей; 
  розробка стратегії організації; 
  реалізація стратегії; 
  оцінка ефективності стратегії і коректування попередніх етапів. 
                 Рис. 1. Основні етапи стратегічного управління [12, с. 15] 
   Процес стратегічного управління починається з визначення бізнесу та місії організації (підприємства). Далі здійснюється постановка стратегічних цілей, що відображають бажаний стан організації, яке слід досягти за даний період часу. Потім, для досягнення цілей, розробляється стратегія. 
  У різних дослідженнях пропонуються різні й часом суперечливі визначення стратегії. Так, наприклад, І. Ансофф у своїй роботі «Нова корпоративна стратегія» визначає стратегію як «один з декількох наборів правил прийняття рішення щодо поведінки організації» [1]. На думку Б. Санто, стратегія - це довгостроковий план і програма дій [17, с. 22]. Серед російських дослідників також немає єдиної точки зору з даного питання [22, с. 40]. Аналіз згаданих вище, а також інших досліджень в даній області свідчить, що різними авторами під стратегій розуміється: 
  орієнтований на досягнення цілей, пов'язаних зі зміною існуючого стану економічної системи, стратегічний прогноз (план); 
  планування діяльності, засноване на довгострокових прогнозах; 
				
				
				
				
			  безліч правил прийняття довгострокових рішень. 
  На нашу думку, найбільш повним визначенням стратегії є наступне: стратегія - це сукупність генеральних цілей і засобів їх досягнення, що визначають напрями дій на довгострокову перспективу, на основі яких виробляється програма дій, що виявляє пріоритети проблем і ресурси для досягнення стратегічних цілей. 
  Як економічна категорія, стратегія в якості основних складових включає - базову (загальну, комплексну, корпоративну) стратегію, яка служить основою будь-якого стратегічного плану та функціональні стратегії, що конкретизують базову стратегію у відповідності з основними напрямками діяльності підприємства [ 15, с. 23]. Основою для всіх рішень в галузі стратегічного планування (включаючи вибір функціональних стратегій) є базова стратегія підприємства. 
  У рамках базової стратегії можна виділити, як вже зазначалося раніше, наступні основні функціональні стратегії: виробнича стратегія; маркетингова стратегія; інноваційна стратегія; фінансова стратегія. Метою виробничої стратегії є визначення необхідних виробничих потужностей підприємства та управління ключовими елементами її виробничого процесу. 
  Етапи розробки стратегії включають наступні види робіт: 
  аналіз стану конкурентного середовища підприємства; 
  аналіз внутрішнього середовища підприємства (конкурентних позицій); 
  формування портфеля стратегій, оскільки різноманіття ринкових ситуацій припускає різноманітність використовуваних підприємством стратегій [2]. 
  Стратегічне управління - процес динамічний, що знаходиться в постійному розвитку і являє собою замкнутий цикл, етапи якого тісно взаємопов'язані, а межі між ними носять досить умовний характер. 
   1.2 Типи стратегій 
  стратегічний управління компанія довгостроковий 
  Стратегічним менеджментом вироблені так звані еталонні стратегії розвитку бізнесу, які утворюють кілька груп: 
  Стратегії концентрованого зростання 
  Першу групу еталонних стратегій складають так звані стратегії концентрованого зростання. Сюди відносяться ті стратегії, які пов'язані зі зміною продукту і (або) ...