lign="justify"> Кредитні відносини мають на увазі взаємини двох суб'єктів - кредитора і позичальника. При цьому кредитор передає позичальникові об'єкт угоди - позичає вартості на умовах повернення, терміновості, платності і залишається власником об'єкта угоди. У кожній кредитній угоді для кредитора присутній елемент ризику неповернення позиченої вартості позичальником з різних причин, несплати відсотків за позикою, порушення терміну договору. Наявність такого ризику, його залежність від численних факторів, насамперед, від умов і результатів діяльності позичальника, зумовлюють необхідність вибору показників фінансово-господарської діяльності, за допомогою яких можна оцінити ймовірність виконання позичальником своїх зобов'язань. Проблема вибору показників для оцінки здатності позичальника виконувати свої зобов'язання була актуальна у всі періоди розвитку банківської справи і увійшла в економічну літературу як проблема визначення кредитоспроможності. Кредитоспроможністю підприємства є здатність організації отримати і повернути кредит в строк за зобов'язаннями повернення основного боргу, включаючи відсотки, що сплачуються згідно з умовами кредитування на грошовому ринку [15.C.138]. Кредитоспроможність являє собою систему умов, які визначають здатність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни [15.C.141]. При цьому при оцінці кредитоспроможності враховуються такі основні умови, як структура використовуваного капіталу і фінансова стійкість, оцінка виробленої продукції з погляду попиту на неї при сформованих ринкових умовах, ліквідність активів підприємства. Кредитоспроможність - це оцінка можливостей клієнта для отримання позики і його здатності вчасно і в повному обсязі погасити заборгованість і відсотки по ній банку. Реалізуючи принцип забезпеченості повернення позичок, банк розраховує (навіть при низькій платоспроможності позичальника) на повне або хоча б часткове погашення позичкової заборгованості за рахунок вторинних джерел [15.С. 138].
Кредитоспроможність позичальника характеризується наступними ознаками:
- репутацією позичальника, яка визначається своєчасністю розрахунків за раніше отриманими кредитами, якістю представлених звітів, відповідальністю і компетентністю керівництва;
- поточним фінансовим станом і здатністю виробляти конкурентоспроможну продукцію;
- можливістю в необхідних випадках мобілізувати грошові кошти з різних джерел.
Часто кредитоспроможність ототожнюють із платоспроможністю. Дійсно, між ними дуже багато спільного, проте між платоспроможністю і кредитоспроможністю існують і корінні відмінності [21.C.165]. Кредитоспроможність позичальника на відміну від його платоспроможності не фіксує неплатежі за минулий період чи на якусь дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу. Одним з показників, на якому заснована оцінка кредитоспроможності підприємства, є ступінь неплатоспроможності організації в минулому. При цьому якщо баланс підприємства є ліквідним і розмір власного капіталу достатнім, то, навіть при наявності простроченої заборгованості підприємства за своїми зобов'язаннями і разової затримки платежів банку, не є підставою для віднесення клієнта до категорії неплатоспроможних. Проте слід мати на увазі, що кредитоспроможні клієнти не допускають тривалих неплатежів банку, постачальникам, бюджету. Рівень кредитоспроможності клієнта свідчить про ступінь індивідуального (приватного) ризику банку пов'язаного з видачею конкретної позики конкретному позичальнику.
Оскільки всі підприємства характеризуються різним типом виробництва, умовами господарювання, фінансовим станом, то єдиних критеріїв віднесення суб'єкта господарювання до кредитоспроможності не існує. Для оцінки кредитоспроможності підприємства використовуються наступні критерії:
- обсяг і стабільність здійснення господарських операцій;
- репутація господарюючого суб'єкта в діловому світі;
- платоспроможність підприємства;
- ліквідність балансу підприємства;
- результативність господарської діяльності організації;
- фінансова стійкість клієнта;
- обсяг і структура активів, якими в разі необхідності можлива погасити кредит підприємства.
У механізм управління кредитоспроможністю входять такі найважливіші елементи [21.C.128], як мета, принципи, методи. Метою управління кредитоспроможністю підприємства є підтримка її на такому рівні, при якому банк був би готовий надати організації кредит, не відчуваючи при цьому великого ризику. Тут виникає проблема визначення рівня кредитоспроможності. Під принципами управління розуміють правила, які необхідно виконувати для досягнення пост...
