истема потрапляє в В, виявиться в А з деякою ймовірністю. p> Найбільш адекватними даними для роботи з методом динамічних систем з джокером своєму розпорядженні психолінгвістика Одночасно з понятий, раціоналізованій інформацією при читанні тексту завжди залишається "непереведений" залишок, сверхінформація. Слідуючи кібернетичної моделі, Ю.М. Лотман також зазначає позасистемні елементи або "Шумові" явища в тексті - все, що гасить художню інформацію, перешкоджає її сприйняттю. З точки зору теорії інформації смислову множинність художнього тексту можна віднести і до шумових ефектам, ускладнює процес сприйняття інформації, але з іншого боку очевидно, що саме позитивні зворотні зв'язки ініціюють механізми творчого осмислення тексту, ведуть до індивідуації засвоєного сенсу. У значною мірою ефект художності, немислимий поза співпереживання осмислюється змістом, досягається завдяки дії позитивних зворотних зв'язків, які забезпечують вхід в простір змісту [12]. p> Смислова концентрація створюється і за рахунок того, що концепт маніфестується факультативними елементами тексту: композицією, синтаксичними структурами наприклад, на лексичному рівні - в словах, "які так чи інакше зупиняють увагу нашого читача при читанні тексту і викликають підвищену напругу в його асоціативно-вербальної мережі, вимагаючи активізації її творчого потенціалу ... ця ступінь напруженості і відповідно зусиль, які необхідно зробити читачеві для розуміння, досить нерівномірна "(Караулов 1992, 30).
Улюбленим прийомом у письменників і журналістів є різні перетворення фразеологізмів. Можливість їх трансформацій витікає з збереження у фразеологізмів внутрішньої форми (тобто вихідного буквального їх сенсу) і відносній стійкості. Перетворенням можуть бути піддані як семантика, так і структура словосполучень. Трансформація семантики фразеологізмів можлива тому, що вони володіють внутрішньою формою. А ця їх особливість дозволяє авторам В«реставруватиВ» в тій чи іншою мірою стертий образ і пристосувати узагальнений, метафоричний сенс того чи іншого виразу до конкретних умов контексту. p> Розглянемо такий приклад: В«Зам. голови правління ... звернувся зі слізним проханням у вищестоящу контору: дайте вказівка ​​..., щоб 4 вагони горілки допомогли молодий базі стати на ноги ... Але банк підстав для виняток, не розшукав, справедливо вважаючи, що за допомогою горілки не стають на ноги .., а скоріше, валяться з ніг В»(Ізвестія. 1974. 28 берез.). Автор зіштовхнув тут два словосполучення - фразеологічне стати на ноги і вільний не стають на ноги (вільне значення цього поєднання підтримується його антонімом - валяться з ніг). p> Цей вид семантичного перетворення фразеологізму називається повним суміщенням, сутністю якого є реалізація в даному контексті обох значень словосполучення. p> Перетворення семантики фразеологізму здійснюється в контексті. Спеціально створений автором контекст не тільки допомагає читачеві відновити фразеологічний образ, а й посилює разом з тим стерту метафоричність і емоційність. p> Аналізуючи роль контексту в перетворенні семантики фразеологізмів, необхідно підкреслити наступне: залежність значення вільного словосполучення від контексту відносна, тому що в будь-якому контексті (Крім спеціально побудованого з метою створення фразеологічного каламбуру) сенс такого поєднання ясний з значень слів, його складових, фразеологізм ж реалізує своє значення тільки в зв'язку з іншими словами контексту. І в цьому випадку залежність сприйняття словосполучення від текстового оточення є абсолютною. p> Фразеологізм народжується в контексті і в контексті ж відроджується його буквальний зміст. Якщо загальномовне семантика абстрактна, то мовна - конкретна. Ця конкретність мовної семантики фразеологізму обумовлена ​​ситуацією, контекстом. Специфіка співвідношення фразеологізм-контекст полягає в тому, що фразеологічна одиниця являє собою, по-перше, особливий самостійний контекст і, по-друге, є частиною контексту. В«Оскільки контекст у широкому розумінні - це не що інше, як мовний потік, у якому конкретизуються мовні одиниці, але контекстуальна специфіка фразеологізму - це, по суті, фразеологічна специфіка взаємодії мова - Мова В»(Мокієнко В. М. Слов'янська фразеологія. М., 1980. С. 171). p> У публіцистиці використовуються обидва цих типу створення і, відповідно, сприйняття фразеологічного образу, побудованого на основі перетворення семантики стійкого словосполучення:
Загальновідомо, що художня форма - елемент змісту. У цьому сенсі фразеологічний каламбур відображає якусь істотну сторону зображуваного, його внутрішні суперечності і несподівані зв'язки. Крім того, цей мовний прийом, володіючи підвищеною інформативністю, викликає активність сприйняття думки автора. Каламбурное перетворення фразеології - не просто словесна гра, а перш за все дієва зброя в руках публіциста. Така змістовна, інформативна сторона фразеологічного каламбуру. Якщо ж характеризувати цей стилістичний прийом з чисто ...
