0% - надпланового. За 5 наркоматам директорський фонд становив у середньому 6,3% від середньорічної зарплати. Але в ряді галузей він піднімався до 20 і навіть до 55%. Як він розподілявся - невідомо. Однак у радянській пресі промайнула інформація про один харківському підприємстві, на якому з 66 тис. руб., Що склали директорський фонд, 22 тис. отримав сам директор, 10 тис. - секретар парткому, начальник виробничого відділу - 8 тис., головний бухгалтер - 6 тис., голова профкому - 4 тис., начальник цеху - 5 тис. (Cliff 1974: 72).
У Червоній А рміі в 30-ті роки також було покінчено з егалітаризмом. <В
Табл.: Зростання грошового забезпечення командирів Червоної Армії
(1939р. у% до 1934 р.)
В
Командир взводу 240
Командир роти 263
Командир батальйону 254
Командир полку 300
Командир дивізії 337
Командир корпусу 364
В
(Cliff: 103).
В
Ворошилов у 1939 році повідомляв, що лейтенант отримував 625 руб., а полковник - 2 тис. руб. У Франції в той же період співвідношення платні цих чинів становило 2 тис. і 5 тис. франків. При цьому в СРСР простежувалася тенденція зростання диференціації зарплати різних владно-адміністративних шарів: у 1934-39 роках зарплата старших офіцерів зросла на 305%, молодших - на 240, робітників - на 120 (Labin 1950: 167-168). У роки Вітчизняної війни рядовий отримував 10 руб. на місяць, лейтенант - 1000, полковник - 2400. У той же період в армії США щомісячний оклад рядового був 50 дол, лейтенанта - 150, полковника - 333 (Cliff 1974: 73).
В
При середній зарплаті робітників у 250 руб. для депутатів Верховної Ради пропонувалося встановити оплату в 1000 руб. на місяць, плюс 150 руб. за кожен день, проведений на сесії, головам Верховних Рад союзних республік - 12,5 тис. руб. на місяць, а голові і заступник голови союзного Верховної Ради - 25 тис. руб. (Labin 1950:168). <В
Табл.: Співвідношення зарплати соціально-адміністративних шарів
(середня зарплата промислово-виробничого робочого = 1)
В
Соц. - адмін. 1940 1965 1975 1980 1985
категорії
ІТП і служ-е 1,65 1,30 1,14 1,07 1,03
В т.р.
ІТП 2,15 1,46 1,24 1,15 1,10
службовці 1,11 0,84 0,82 0,79 0,78
В
(Белановский 1988: 66).
В
У 60-80-ті роки освіта перестала бути дефіцитним. Ряд шарів, статус яких включав розпорядчі функції і відносно високий рівень освіти, виявилися настільки масовими, ефективність їх праці настільки низькою, що за таким статусному показником як зарплата вони почали поступатися працівникам виконавського фізичної праці. Давалася взнаки і нормативна роль пануючої ідеології, яка розглядала робочий клас як основну опору режиму КПРС, що вело до демонстрації переваги робітників над нижчими верствами управлінців. Проте в аналізі соціальної стратифікації по індикатору доходів роль офіційної ідеології не варто переоцінювати, оскільки вона найчастіше грала камуфлюючі, а не регулю...