лася, не дивлячись на те, що кредиту взяли більше.
Оцінка виробничо-фінансового левериджу.
Процес управління активами, спрямований на збільшення прибутку, характеризується категорією виробничо-фінансового левериджу. Виробничо-фінансовий леверидж узагальнює загальний ризик фірми по можливому нестачі коштів для покриття витрат і фінансових витрат з обслуговування позикового капіталу.
ПФЛ = ЕОЛ * ЕФЛ
ЕОЛ = Т/Т
Т = (237602-205144)/205144 * 100% = 15,82%
Т = (2232438-9912883)/912 883 * 100% = 144,5%
ЕОЛ = 15,82/144,5 = 0,10%
ЕФЛ = Т/Т
Т = (386746-201081)/201081 * 100% = 92,3%
ЕФЛ = 92,3/15,85 = 5,82%
ПФЛ = 0,10 * 5,82 = 0,58%
За результатами показників можна зробити наступні висновки:
- збільшення виручки на 1% привело до зростання експлуатаційної прибутку на 0,10%
- збільшення експлуатаційної прибутку на 1% привело до збільшення прибутку на 92,3%
- збільшення виручки на 1% привело до збільшення прибутку на 0,58%.
Висновок.
Структура позикового капіталу може бути різною залежно від приналежності підприємства, доступності того чи іншого джерела фінансування і т. д. Слід зазначити, що в сучасних умовах трансформованою економіки на російських підприємствах, як правило, в структурі позикових коштів найбільшу питому вагу займають короткострокові кредити банків.
З приводу ступеня залучення позикових коштів у зарубіжній практиці існують різні думки. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу повинна бути досить велика. Оскільки в організацію з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, остільки вона з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. У протилежність даним думку багатьом японським компаніям властива висока частка залученого капіталу, а значення цього показника в середньому на 58% вище, ніж, наприклад, в американських корпораціях. Пояснюється тим, що в цих двох країнах інвестиційні стелі мають абсолютно різну природу - в США основний стеля інвестицій надходить від населення, в Японії - від банків. Тому високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до корпорації з боку банків, а, значить, про її фінансової надійності; навпаки, низьке значення цього коефіцієнта для японської корпорації свідчить про її нездатність отримати кредити в банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам.
Список використаної літератури:
1. Бланк І.А. Основи фінансового менедженту. - М.: 1999
2. . А.Комаха, журнал В«Фінансовий директорВ», № 4/2001 г.Комаха, журнал В«Фінансовий директор В», № 4/2001
3. Миронов М.Г., Замедлина Е.А., Жарікова Є.В. Фінансовий менеджмент - М.: вид. В«ІспитВ», 2004. p> 4. Сироткін В. Б., Фінансовий менеджмент компаній. - СПб.: 2001. p> 5. Стоянова Є.С., Фінансовий менеджмент. Російська практика. - М.: вид. "Перспектива", 1995. p> 6. Фатхутдінов Р.А., Стратегічний менеджмент. - М.: вид. Бізнес-школа В«Інтел-СинтезВ», 1998. p> 7. Яблукова Р.З., Фінансовий менеджмент у питаннях і відповідях. - М.: вид. В«ПроспектВ», 2004. br clear=all>
[1] Äà ëåå Гў ðà ñ Г· ГҐГІГ Гµ áóäåì Г± Г· ГЁГІГ ГІГј, Г· ГІГ® 1/3 ïðèáûëè "Ñúåäà åòñÿ" Гà ëîãà ìè.
[2] ÑÐÑÏ îáû Г· ГГ® ГГҐ ñîâïà äà åò Г± ïðîöåГГІГîé ñòà âêîé, ìåõà ГГЁ Г· ГҐГ±ГЄГЁ âçÿòîé ГЁГ§ êðåäèòГîãî äîãîâîðà , ГІ.ГЄ. ГЄ Гåìó ïðèáà âëÿþòñÿ ðà ñõîäû Гà ñòðà õîâà ГГЁГҐ, Гà ëîãîâà ÿ "Íà êðóòêà " ГЁ ГІ.ГЇ.
В
[3] ÑòîÿГîâà Å.Г‘. ÔèГГ Гñîâûé ìåГåäæìåГГІ. Ðîññèéñêà ÿ ïðà êòèêà . - ГЊ.: èçä. "Ïåðñïåêòèâà ", 1995. br/>