ру характеризується найбільш високими функціональними можливостями окремих органів і систем, досконалої координацією робочих процесів, зниженням енергетичних витрат небудь м'язової роботи в одиницю часу, прискоренням врабативаемості і відновлення працездатності після втоми, більш досконалої здатністю перемикатися від одного виду діяльності до іншого; високою автоматизацією рухових навичок.
З психологічної точки зору спортивна форма характеризується активізацією емоційно-вольових зусиль. При цьому значно швидше протікають психічні процеси (реакції, сприйняття, орієнтування, прийняття рішення). Розширюється обсяг уваги, підвищується роль свідомого контролю та управління рухами, проявляється воля до перемоги, впевненість у своїх силах, спортсмени відчувають особливу емоційну налаштованість на змагання, бадьорий, життєрадісний настрій, з'являється своєрідне сприйняття власної діяльності (В«почуття лижВ», В«почуття водиВ» , В«почуття планкиВ» і т.д.). У стані спортивної форми спортсмени тренуються із задоволенням. p align="justify"> Найбільш загальним показником стану спортивної форми є спортивний результат, показаний в найбільш відповідальних змаганнях. Аналіз спортивних результатів дозволяє судити про рівень спортивної форми в динаміці її зміни в річному циклі тренування. Зазвичай спортивний результат може служити показником спортивної форми в тих видах спорту, в яких спортивні досягнення вимірюються в досить об'єктивних кількісних заходи (см, кг, м тощо). У видах ж спорту, де спортивний результат не має достатньо об'єктивних кількісних заходів, використовувати його для оцінки стану спортивної форми дуже важко. У цих видах спорту оцінка стану спортивної форми здійснюється на основі аналізу змагальної діяльності, даних тестування рівня фізичної, функціональної, технічної та психологічної підготовленості. Однак не кожне спортивне досягнення характеризує стан спортивної форми. Як правило, спортсмен знаходиться в стані спортивної форми, якщо показує результат: а) перевищує рівень свого колишнього рекорду, б) близький до цього рівня (в межах 1,5-3% від кращого спортивного досягнення у році). p align="justify"> Для оцінки стану спортивної форми за показниками спортивних результатів важливе значення має вибір кількісних критеріїв, що дозволяють визначити динаміку її зміни у різні періоди великого циклу тренування (річну чи піврічну). Можна виділити кілька критеріїв такого роду: 1) спрямованість, швидкість та інтенсивність розвитку спортивної форми, 2) рівень розвитку спортивної форми, 3) стійкість (стабільність) спортивної форми; 4) своєчасність (точність) входження в стан спортивної форми. p align="justify"> Перший критерій характеризує зростання досягнень спортсмена в розглянутому циклі тренування щодо кращого результату в попередньому році або результату контрольних змагань на початку змагального періоду. Він зазвичай визначається на основі обчислення абсолютних або відносних темпів приросту спортивн...