ВНЗ на платній основі. Важливу роль у розширенні можливостей отримання бажаної освіти стали грати недержавні освітні установи вищої освіти, контингент студентів яких за 1992-2011 рр.. багаторазово збільшився.
Однак, незважаючи на наявні успіхи, у сфері освіти поки ще залишається невирішеним ряд проблем. Так, традиційно навчений випускник навчального закладу може виявитися неконкурентоспроможним на ринку праці, однією з причин чого є низька здатність установ освіти змінювати зміст підготовки фахівців. Потребує подальшого вдосконалення система закріплення випускників установ, що забезпечують отримання вищої, середньої спеціальної та професійно-технічної освіти в галузях матеріального виробництва та невиробничої сфери. p align="justify"> У програмі соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2011-2015 роки підкреслюється необхідність реформування всієї системи освіти, починаючи з дошкільного і закінчуючи вищою професійною, шляхом вдосконалення освітніх програм і стандартів, чіткого визначення меж зобов'язань держави в галузі освіти на різних рівнях [15].
3.4 Розвиток людського капіталу в науковій сфері Республіки Білорусь
Стан людського капіталу в науковій сфері визначають у натуральних показниках, найважливішими з яких є: кількість зайнятих у науці та науковому обслуговуванні, їх частка в чисельності зайнятого населення; чисельність дослідників, що мають вчені ступені доктора і кандидата наук; вартісні показники, що відображають обсяг і частку витрат на науку а ВВП, витрати на дослідження і розробки по областях наук та видами робіт.
Аналіз кадрової ситуації, що склалася в науково-інноваційній сфері Республіки Білорусь, дозволяє констатувати трикратне скорочення зайнятості в галузі "наука і наукове обслуговування", в результаті чого частка працівників у загальній чисельності зайнятого населення зменшилася з 0, 02% у 1990 р. до 0,007% - у 2011р. Дані відображені в таблиці 3.4.1. p align="justify"> Аналіз чисельності дослідників за секторами діяльності Республіки Білорусь показує, що найбільша питома вага припадає на державний і підприємницький сектор. Слід звернути увагу на позитивну тенденцію збільшення кількості персоналу, зайнятого дослідженнями і розробками в підприємницькому секторі, з 18 154 чоловік в 1998 р. до 19995 осіб - у 2011 р. (незважаючи на зменшення чисельності в період 2005-2008 рр..), А також тенденцію деякого скорочення чисельності в секторі вищої освіти.
Аналіз тенденцій динаміки чисельності кадрів вищої наукової кваліфікації за 1990-2011 рр.. свідчить про дворазове зменшення чисельності дослідників зі ступенем кандидата наук: з 5896 чоловік у 1990 р. до 3150 в 2011 р. Погіршення якісних характеристик зайнятого в науці персоналу відбувається насамперед за рахунок більш інтенсивного відтоку осіб середнього віку, старіння наукових кадрів.