Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Законодавчі та правозастосовні проблеми заочного розгляду кримінальних справ

Реферат Законодавчі та правозастосовні проблеми заочного розгляду кримінальних справ





і наглядову інстанції. Застосовна можливість відновлення провадження у кримінальній справі з огляду на нових або нововиявлених обставин.


§7. Інші проблеми, пов'язані з процедурою, передбаченої ч. 5 ст. 247 КПК РФ


Чи поширюється дія ч. 5 ст. 247 КПК на відносини, що виникли до 2006 р? При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє під час виробництва відповідного процесуального дії або прийняття процесуального рішення, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ст. 4 КПК). Проте враховуючи істотне обмеження права підсудного на захист і відсутність вказівок Пленуму Верховного Суду в Постанові від 22.12.2009 про зворотну силу закону з даного питання, не слід поширювати положення ч. 5 ст. 247 КПК на відносини, що виникли до 2006 р Справи, порушені до набрання законної сили ФЗ №153 2006 року, не могли бути потім розглянуті заочно, якщо до цього вони були припинені. У коментарі до КПК під ред. Лебедєва зазначено, що закон не має зворотної сили. Аналогічне становище можна зустріти в підручнику під ред. П.А. Лупінські.

Аналіз ч.5,6 ст. 247 КПК дозволяє зробити висновок, що стосовно до тяжких і особливо тяжких злочинів рішення про розгляд справи в заочному судовому розгляді може бути прийняте як за клопотанням прокурора, так і за клопотанням підсудного (або особи, яка здійснює захист його інтересів, - законний представник, захисник). Мені видається парадоксальною ситуація, коли особа, підозрювана або обвинувачувана у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, раптом, сама взяла і захотіло клопотати про розгляд справи за його відсутності. Він зацікавлений в тому, що уникнути кримінальної відповідальності, у тому, щоб строки давності за кримінальним законодавством минули, щоб він зміг «спати спокійно». Так, йому «можуть натякнути» про можливість в потрібний час виїхати в потрібне місце.

Ч. 3 ст. 253 КПК встановлює випадки зупинення провадження у справі: «Якщо підсудний зник, за винятком випадку, зазначеного у частині четвертій ст. 253 КПК, а також у разі його психічного розладу або іншої важкої хвороби, що виключає можливість явки підсудного, суд зупиняє провадження у відношенні цього підсудного відповідно до його розшуку або видужання і продовжує судовий розгляд відносно інших підсудних. Якщо роздільне судовий розгляд перешкоджає розгляду кримінальної справи, то все провадження по ньому призупиняється. Суд виносить ухвалу чи постанову про розшук що зникли підсудного. Ч. 4 ст. 253 КПК: «За наявності підстав, зазначених у частині п'ятій статті 247 цього Кодексу, за клопотанням сторін судовий розгляд проводиться у відсутності підсудного. Про проведення судового розгляду за відсутності підсудного суд виносить ухвалу чи постанову ». Суд виносить ухвалу в нарадчій кімнаті про розгляд справи за відсутності підсудного.

Необхідно відрізняти розгляд справи в заочному режимі і в порядку ч.3 ст. 258 КПК, яка передбачає розгляд справи у разі видалення підсудного із залу судового засідання за непокору розпорядженням головуючого. Також відмова підсудного від дачі показань не відноситься до заочного розгляду справи.

Існують деякі особливості при встановленні особи у судовому засіданні (ст. 265 КПК). Це необхідно робити за матеріалами кримінальної справи, із залученням близьких родичів, подружжя підсудних, якщо такі є.

Показання підсудного (як за ч.4, так і ч. 5ст. 247 КПК) можуть бути оголошені на підставі ст. 276 КПК РФ (п.2 ч.1 ст. 276). Для більш повного встановлення істини у кримінальній справі слід було б встановити обов'язок дослідження судом показань підсудного, даних на попередньому слідстві, що відповідало б, у тому числі, і його (підсудного) інтересам.

Виникає наступне питання, чи завжди заочний розгляд і вирішення справи закінчується винесенням рішення? Адже можуть виникнути питання, які неможливо вирішувати без підсудного, що перешкоджають винесенню законного і обґрунтованого рішення. Суд за клопотанням захисника, прокурора повинен призупинити розгляд справи (ст. 238 КПК України). При виявленні підсудного - відновити.



4. УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У заочній судового розгляду


Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації на відміну від Цивільного процесуального кодексу не передбачає окрему процедуру розгляду справ у відсутності особи, в даному випадку, за відсутності підсудного. Особливості даного процесу виявлені тільки лише на практиці і в законодавчому доповнення ст. 247 КПК ч. 5-7 у 2006 р.

Законодавче регулювання заочного розгляду кримінальних справ викликає чималу кількість запитань. Відповіді на них можуть бути отримані як шляхом законодавчої регламентації, так і шляхом с...


Назад | сторінка 21 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Дії прокурора і повноваження судді по надійшов кримінальній справі прискоре ...
  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...
  • Реферат на тему: Розгляд кримінальної справи
  • Реферат на тему: Комплексне дослідження загальних умов судового розгляду кримінальної справи ...
  • Реферат на тему: Оцінка показань підозрюваного. Процесуальний порядок провадження особистог ...