В. Кабанова, мемуари - специфічний жанр літератури, особливістю якого є документальність; при цьому документальність їх грунтується на свідченнях свідків мемуаристів, очевидніше описуваних подій. Спогади здатні відновити безліч фактів, які не позначилися в інших видах джерел. Мемуарні зокрема можуть мати вирішальне значення для реконструкції тієї чи іншої події. При цьому спогади - це не тільки безпристрасна фіксація подій минулого, це і сповідь, і виправдання, і звинувачення, і роздуми особистості. Тому мемуари, як ніякий інший документ, суб'єктивні. Це не недолік, а властивість мемуарів, бо вони несуть на собі відбиток особистості автора. Всі достоїнства і недоліки мемуариста мимоволі переходять і на спогади. В іншому випадку мемуари безликі. (Кабанов 1997: 133).
Цікавим фактом є те, що У. Черчілль звертався до мемуарів, як правило, після чергової політичної невдачі (а такі теж траплялися в його кар'єрі) в періоди щодо спокійним і розміреним життя, що сприяли, мабуть , його філософським ремінісценціям.
Безумовним шедевром жанру є мемуари У. Черчілля (W. Сhurchill. My Early Life. 1874-1904. London, 1930), в яких він, «як і всі завбачливі люди, позбавив своїх майбутніх біографів від необхідності ламати голову над цікавинками подробицями дитинства, юності і змужніння героя, коли він освоював їзду на ослику, навчався відшукувати компроміс у відносинах з нянею - словом, ще не був відомий широкій публіці, але Черчіллем вже був »(Черчілль +2003: 4). Ось приклад повних ліризму і гумору дитячих спогадів, стиль яких помітно відрізняється від зазвичай бездоганно точного, політично вивіреного і, часом, сухо наукового стилю У. Черчілля, про самих перших роках життя, проведених в Ірландії, де його батько працював в якості секретаря у його діда - герцога Мальборо, віце-короля Ірландії:
· «... I was four or four and a half. The central point in my memory is a tall white stone tower which we reached after a considerable drive. I was told it had been blown up by Oliver Cromwell. I understood definitely that he had blown up all sorts of things and was therefore a very great man. My nurse, Mrs. Everest, was nervous about the Fenians. I gathered these were wicked people and there was no end to what they would do if they had their way. On one occasion when I was out riding on my donkey, we thought we saw a long dark procession of Fenians approaching. I am sure now it must have been the Rifle Brigade out for a route march. But we were all very much alarmed, particularly the donkey, who expressed his anxiety by kicking. I was thrown off and had concussion of the brain. This was my first introduction to Irish politics »(Churchill +1930: 2-3).
· «... мені виповнилося чотири-чотири з половиною роки. Центральне місце в моїх спогадах висока вежа з білого каменю, до якої ми під'їхали, проробивши досить значний шлях. Мені розповіли, що її свого часу підірвав Олівер Кромвель. Я зовсім виразно зрозумів так, що він на своєму віку підірвав чимало різних речей, і тому був дуже великою людиною. Моя няня, місіс Еверест, дуже турбувалася з приводу фенієв. Я прийшов до висновку, що це погані люди і що, якби їм дозволили, вони б могли накоїти все, що завгодно. Одного разу, коли я катався на своєму ослику, нам здалося, що наближається довга процесія фенієв в темному одязі. Зараз я думаю, що це, швидше за все, був загін стрільців, що прямували на вчення. Але тоді всі ми здорово переполошилися, особливо ослик, який так стривожився, що почав брикатися. Я вилетів з сідла і отримав струс мозку. Так я вперше познайомився з політичним життям в Ірландії! »(Черчілль +2003: 24).
Іншим часто відтворюваним викладачами граматики класичних мов яскравим описом є відтворений в мемуарах діалог юного Черчілля з учителем латині:
· «This is a Latin grammar. He opened it at a well-thumbed page. You must learn this, he said, pointing to a number of words in a frame of lines. I will come back in half an hour and see what you know. Behold me then on a gloomy evening, with an aching heart, seated in front of the First Declension. Mensa. Mensa - a table; Mensa - O table; Mensam - a table; Mensae - of a table; Mensae - to or for a table; Mensa - by, with or from a table. What on earth did it mean? Where was the sense of it? It seemed absolute rigmarole to me. However, there was one thing I could always do: I could learn by heart. And I thereupon proceeded, as far as my private sorrows would allow, to memorise the acrostic-looking task which had been set me. In due course the Master returned. Have you learnt it? he asked. I think I can say it, sir, I replied; and I gabbled it off. He seemed so satisfied with this that I was emboldened to ask a question. What does it mean, sir? It means what it says. Mensa, a table. Mensa...
