оли він знаходитися або перебував у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, що у справі, якщо експерт проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи або ж експерт просто опинився некомпетентним.
Оцінка висновку експерта в науково-фактичному відношенні передбачає перевірку наукової спроможності тих принципових положень, якими експерт керувався у своїх висновках, і правильності застосовуваної ним методики дослідження.
Зокрема, з'ясовується, чи достатньо доведені наукові положення, на які спирався експерт, чи не застаріли вони, апробовані чи практикою технічні засоби і методи, використані в процесі експертного дослідження, чи є застосована методика дослідження загальновизнаною, що не чи викликає сумніви її наукова спроможність.
Надзвичайно важливим елементом оцінки висновку експерта є його перевірка з точки зору обгрунтованості. У кожному разі оцінки висновку потрібно усвідомити, чи наведені у висновку всі необхідні підстави висновків, як проміжних, так і кінцевих, чи не є твердження експерта голослівним, чи не містить досліджуваний об'єкт ознак, що знаходяться з цим виведенням у протиріччі. Експертиза оцінюється і щодо повноти виробленого дослідження. З цією метою з'ясовується, чи використовував експерт всі матеріали, надані в його розпорядження, і чи відповів він на всі питання, які перед ним були поставлені. [18]
Проте в судовій практиці зустрічаються помилки при оцінці актів експертизи. Ось один із прикладів, який був приведений у визначенні судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 20 березня 1996 року.
У квітні 1994 р. С. пред'явив позов до Б. про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на частину житлового будинку, посилаючись на те, що її батько перебував у такому стані, який не дозволяло йому усвідомлювати значення своїх дій, склав заповіт, за яким усе своє майно заповів Б. Позивачка просила визнати за нею право власності на 7/10 частини будинку. p> Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя позов був задоволений. Президією Верховного Суду Автономної Республіки Крим протест прокурора був залишений без задоволення, а рішення суду - без змін.
Однак за протестом заступника Генерального прокурора судова колегія у цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з наступних підстав: суд неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, що не дав потрібної оцінки зібраним у справі доказам. Відповідачка посилалася на довідки Сімферопольської міської та обласної лікарні та республіканського психіатричного диспансеру, по яких видно, що М. ніколи не лікувався в цих лікувальних закладах з підстав психіатричного захворювання.
У самому акті судово-психіатричної експертизи не визначено, на підставі яких медичних документів та інших доказів експерти дійшли висновку, що М. на момент склада...