ustify"> У широкому плані особистість людини є інтегральною цілісністю біогенних, соціогенних і психогенних елементів.
Біологічна основа особистості охоплює нервову систему, систему залоз, процеси обміну речовин (голод, спрага, статевий імпульс) статеві відмінності, анатомічні особливості, процеси дозрівання і розвитку організму.
Соціальне В«вимірВ» особистості обумовлюється впливом культури і структури спільнот, в яких людина була вихована і в яких він бере участь. Найважливішими соціогенними доданками особи є соціальні ролі, виконувані нею в різних спільнотах (сім'ї, школі, групі ровесників), а також суб'єктивне В«ЯВ», тобто створене під впливом дії інших уявлення про власну персоні, і відбите В«ЯВ», тобто комплекс уявлень про себе, створених з уявлень інших людей про нас самих.
У сучасній психології немає єдиного розуміння особистості. Однак більшість дослідників вважає, що особистість є прижиттєво формується і індивідуально своєрідна сукупність рис, що визначають образ (стиль) мислення даної людини, лад її почуттів і поведінки. p align="justify"> Становлення особистості пов'язане з прийняттям індивідом вироблених у суспільстві соціальних функцій і ролей, соціальних норм і правил поведінки, з формуванням умінь будувати відносини з іншими людьми. Сформована особистість є суб'єкт вільного, самостійного і відповідального поведінки в соціумі. p align="justify"> Таким чином, можна зробити висновок, що особистість - це соціально адекватна людина, відповідно до свого віку.
У сукупності сучасна психологія прагне надати вивченню проблеми індивідуальних властивостей особистості та їх ролі в її формуванні інтегративний характер.
Індивідуальні (індивідуально-психологічні) відмінності - це особливості психічних явищ (процесів, станів і властивостей), що відрізняють людей один від одного. Індивідуальні відмінності, природного передумовою яких виступають особливості нервової системи, мозку, створюються і розвиваються в ході життя, в процесі взаємодії людини з навколишнім світом в самому широкому значенні цього слова. Індивідуальні відмінності є і предметом вивчення диференціальної психології. p align="justify"> Програми поведінки людини генетично не передаються. Він долучається до культури зусиллями свого безпосереднього оточення. Вбираючи в себе культуру, що входить в життя людина знаходить своє духовний зміст - моральні уявлення, погляди, стереотипи поведінки і самовираження, естетичні смаки та ін Культура стає способом В«олюдненняВ» людини. На відміну від В«соціалізаціїВ», яка включає людину в структуру соціуму, роблячи його носієм певних соціальних ролей і суспільних відносин, культурации формує людську індивідуальність, поєднуючи з одного боку, особливості самої культури, а з іншого - припускаючи можливість вибору тих цінностей, які даний індивід засвоює.
Традиційно проблема здібн...