Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Психологія кримінального судочинства

Реферат Психологія кримінального судочинства





нанесеного їм конкретного збитку веде до неадекватної оцінки особистості злочинця.)

До числа пом'якшують відповідальність обставин закон відносить ряд психічних станів і особливостей особистості: вчинення злочину під впливом погрози або примусу, у стані сильного душевного хвилювання, спровокованого неправомірними діями потерпілого, вчинення злочину жінкою в стані вагітності, при несприятливому збігу сімейних та інших обставин. Перелік пом'якшуючих відповідальність обставин є лише зразковим. В якості таких обставин суди можуть враховувати і інші обставини (наприклад, похилий вік винного, його інвалідність, психічну нестійкість після тривалої хвороби). p> Деякі екстремальні ситуації вимагають високої міри самовладання, самовідданості, принесення в жертву своїх інтересів, підвищеного контролю над емоціями. Нездатність окремих індивідів до цим вищим регуляційних проявам повинна бути врахована судом. p> Для призначення покарання істотне значення має поняття повторності, неодноразовості і систематичності вчинення злочину. p> Повторність - вчинення другого злочину. Систематичність - багаторазове вчинення взаємопов'язаних злочинів. Рецидив - повторність злочину, пов'язана з попередньої судимістю винного. (У судово-психологічному відношенні рецидив - будь-яке повторне, багаторазове і тим більше - систематично скоєне злочин.) При оцінці особистості злочинця ці фактори обтяжують відповідальність. Спеціальний (однорідний) рецидив більш значущий, ніж загальний рецидив, оскільки свідчить про більш стійкою кримінальної спрямованості винного, стійкості його антисоціальних установок, поведінкових стереотипів. p> Особливо небезпечний рецидивіст - особливо важко поправний кримінальний тип особистості. Визнання злочинця особливо небезпечним рецидивістом дає підставу для призначення найбільш суворого покарання. p> Поблажливості в строгості покарання заслуговують так звані випадкові злочинці, особи, вчинили злочини у силу збігу важких обставин. p> Нерідко в якості пом'якшуючих відповідальність обставин суди враховують різні умови несприятливого формування особистості. Людина, звичайно, формується в соціальному середовищі, в різних умовах життєдіяльності. Однак і сама особистість відповідальна за своє формування. Зовнішнє опосредствуєтся внутрішнім - Такий основний постулат психології розвитку особистості. І умови, сприяли вчиненню злочину, не можна трактувати як обставини, пом'якшують відповідальність. Якщо ж індивід сам створює умови, що сприяють вчиненню злочину, то це лише посилює його суспільну небезпеку. p> Всі обтяжують відповідальність обставини так чи інакше характеризують особистість злочинця. Так, вкрай негативно характеризує злочинця вчинення ним злочинного діяння з особливою жорстокістю. Жорстокість - прояв комплексу вкрай негативних якостей особистості - її антисоціального, деградації індивіда як особистості. p> Обставиною, пом'якшувальною юридичну відповідальність, є щире, щире каяття - публічне визнання своєї винності, самоосуд злочинного поведінки, глибокий жаль про те, що трапилося, готовність нести заслужене покарання. Каяття - критичний момент пробудження совісті людини - основа його подальшого виправлення, відновлення морального самоконтролю особистості. Каяття, готовність спокутувати свою провину дозволяє людині побудувати нову життєву перспективу, повернутися до гідного життя. p> Немає такого тяжкого порушення соціальних норм, від якого не було б шляху до ресоціалізації особистості. Щире розкаяння і покаяння - складна духовна діяльність, духовне переродження особистості, самонаказание, набуття нею нової сенсу життя, співвіднесення її з знову усвідомленими соціальними цінностями, прийняття твердого рішення про самоизменении. p> Поняття В«ЗлочинецьВ» є в соціально-психологічному відношенні моральним клеймом, негативної соціальної печаткою. Але не будь-яке протиправне дію дає підставу для накладення на людину цього клейма. У ряді випадків протиправні дії можуть здійснюватися не зі злої волі індивіда, а під гнітом зовнішніх злих сил. (У цих випадках присяжному під суд і давалося право на милостиве рішення).

Традиції російського правосуддя зусиллями видатних судових діячів були сформовані на постулаті: людині не можна пред'являти непомірних для нього вимог. p> Право милості - Право суддів співвідносити норми закону з нормами моральності. Видатні російські судові діячі показували зразки стійкості при захисті моральність, якщо їй погрожували антиправові норми закону. Суд, звичайно, не борець за щось і проти чогось. Його святий обов'язок - правильно вирішити спір між звинуваченням і захистом. Але, як писав член Особливого комітету з підготовки судових статутів, людина, яка стояла біля витоків формування сучасного судочинства в Росії. Визнати злочинцем можна тільки ту людину, який переступив соціальні норми по своїй злій волі. Якщо ж протиправний вчинок відбувається під гнітом непереборних життєвих обставин, людина право розрахо...


Назад | сторінка 22 з 25 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Відповідальність за вчинення злочинів, що утворюють рецидив
  • Реферат на тему: Відповідальність за вбивство без обтяжуючих і пом'якшуючих обставин
  • Реферат на тему: Принципи кримінального права. Організатор злочину, його відповідальність
  • Реферат на тему: Зміст складу злочину і його ознак стосовно статтями кримінального кодексу, ...
  • Реферат на тему: Поняття особистості злочинця