Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Організація і система боротьби з туберкульозом

Реферат Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Організація і система боротьби з туберкульозом





ітелей, починається з їх обліку. Всі особи, контактують з хворими, повинні бути обстежені в диспансері. Дітям ставляться туберкулінові проби і проводиться флюорографія, а дорослим - флюорографія. При виключення у контактів туберкульозу їх розглядають як В«здорові контактиВ» і ставлять на облік в IV групу диспансерного спостереження. Частота повторних обстежень контактів не рідше 1 разу на 6 місяців. Контакти знаходяться під спостереженням в IV групі протягом усього терміну контакту з бацілловиделітелей і ще 1 року після зняття бацілловиделітеля з епідучета, його смерті або виїзду.

Показана ізоляція дітей від бацілловиделітеля шляхом розміщення їх у дитячі установи. У Республіці Білорусь створені санаторні цілодобові сади-яслі, школи-інтернати, куди направляють дітей з вогнищ туберкульозної інфекції. У цих дитячих закладах проводиться хіміопрофілактика, здійснюють загальні оздоровчі заходи (Організація повноцінного харчування, проведення гартують, лікування супутніх захворювань). Для дітей і підлітків бажано організувати повноцінний літній відпочинок в заміських умовах. Діти раннього віку можуть бути ізольовані в будинок дитини. Всім контактам проводиться хіміопрофілактика ізоніазидом, вакцинація новонароджених, ревакцинація неінфікованих осіб вакциною БЦЖ. Бажана передчасна госпіталізація в пологові будинки здорових вагітних жінок з вогнищ туберкульозної інфекції. Новонароджені, а також неінфіковані туберкульозом контакти різного віку підлягають обов'язкової ізоляції після вакцинації (ревакцинації) БЦЖ строком на 2 місяці. Необхідно передбачити поліпшення житлово-побутових умов. Істотно важливо, щоб при наданні ізольованою житлової площі була можливість виділити в квартирі окрему кімнату для хворого.

У вогнищах туберкульозної інфекції проводяться поточна і заключна дезінфекції. Проводити дезинфекцію треба з усією ретельністю, так як МБТ відносяться до мікроорганізмів, стійким до різних фізичних і хімічних впливів.

Поточну дезінфекцію на дому в місті організовують співробітники протитуберкульозних установ, у сільській місцевості - сільський лікарський ділянку. Проводиться поточна дезінфекція самим хворим або дорослими членами родини.

Заключну дезінфекцію проводять працівники дезінфекційного відділу міських і районних Центрів гігієни та епідеміології в усіх випадках вибуття хворого з вогнища: в лікарню, санаторій, при зміні місця проживання до переїзду з обробкою квартири або кімнати з речами і після переїзду (обробка порожньої кімнати), перед поверненням породіль з пологового будинку, перед знесенням старих будинків, де проживали хворі на туберкульоз, у разі смерті хворого від туберкульозу на дому.

Для проведення поточної дезінфекції медперсонал протитуберкульозних установ навчає хворого і членів сім'ї, які доглядають за ним, правилами особистої гігієни, методам дезінфекції, видає плювальниці та дезінфікуючі засоби. Кратність відвідування вогнища залежить від його епідемічної небезпеки. Контроль за проведеної роботою здійснюють епідеміолог, лікар і медсестра фтизіатричної дільниці. Об'єктами поточної дезінфекції є плювальниці, посуд, білизну, мокрота.

У квартирі проводиться щоденне вологе прибирання з обов'язковим використанням дезінфікуючих засобів при обробці місць загального користування. З метою максимальної ізоляції хворому виділяють кімнату або частину її (відгороджену ширмою), ліжко, вішалку для верхнього одягу, рушник, посуд, білизну. У кімнаті хворого максимально обмежують число предметів, прибирають килими, залишають речі, що легко піддаються чищенні, знезараженню.

Хворий і члени сім'ї, доглядають за ним, навчаються методам, засобам і режимам знезараження мокротиння, плювальниць, посуду, залишків їжі, білизни постільної, носових хусток, носильних речей, стін, підлог, меблів у квартирі, умивальників, унітазів, виділень хворого, предметів догляду та ін Квартиру хворого щодня прибирають вологим способом, використовуючи ганчір'я, змоченою мильно-содовим або дезинфікуючим розчином, при відкритих дверях і вікнах. Посуд після кожного прийому їжі знезаражують, потім миють у проточній воді. Мокроту хворий збирає в плювальницю, при виході з будинку він вкладає плювальницю в футляр з м'якої тканини для запобігання від можливого забруднення кишені при зборі мокротиння. Інша плювальниця, раніше заповнена мокротою, - знезаражується. Брудна білизна, спецодяг поміщають в бак з щільною кришкою або матерчатий мішок з міцної тканини окремо від білизни членів сім'ї, знезаражують в ємностях з розрахунку на 1 кг сухої білизни 5 л дезинфікуючого розчину або води (при кип'ятінні), потім прополіскують і перуть. При поточній дезінфекції використовують 2% розчин соди (кип'ятіння протягом 15 хвилин), суху вапно 0,5 кг/м 2 протягом 120 хвилин (5% хлорамін протягом 6 годин). Для дезінфекції білизни, обробки квартири використовують розчини соди, хлордезину, сульфохлорантіна, дихлор-1, хлорб...


Назад | сторінка 23 з 25 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Стан хворого після стентування
  • Реферат на тему: Психологічні особливості особистості засудженого хворого на туберкульоз
  • Реферат на тему: Повна відсутність зубів, особливості обстеження хворого, клініка, діагности ...
  • Реферат на тему: Види і методи дезінфекції
  • Реферат на тему: Взаємовідносини лікаря і хворого