y"> На базі великих міжнародних досліджень, що проводилися в строго стандартизованих умовах, розроблено методику проведення реперфузії. Важливою її складовою частиною є тромболізис. p align="justify"> Тромболізис може проводитися внутрішньовенно або ВНУТРІШНЬОКОРОНАРНА. Введення препаратів у вену зазвичай не дозволяє повністю забезпечити їх достатню концентрацію в зоні коронарного тромбу. Внутрікоронарний ж лізис можливий лише під прямим контролем коронарографії, визначальною і місце введення препарату, і контроль його ефективності. Успіх раннього (1-1,5 години) тромболізису дуже високий. Безпосередньо під час процедури як правило зникають болі, ЕКГ-порушення, стан колапсу. p align="justify"> Показанням до реперфузії служать: 1) стенокардичні болю тривалістю 20-30 хвилин, не купірується нітрогліцерином, 2) поява на ЕКГ патологічного зубця (або підвищення ВТ-сегмента на 2 мм не менше ніж у двох відведеннях ( iI-l і аур при диафрагмальном ураженні; двох прекорнальних або I і аУ1 при передньому), 3) тривалість гострих порушень не більше 4-6 годин, 4) вік хворих не старше 75 років. span>
До протипоказань відносяться: 1) тривалість больового нападу понад б годин, 2) вік хворих старше 75 років, 3) артеріальна гіпертензія більше 190/110 мм рт. ст.; 4) Мозковий інсульт, перенесений у строки ближче 4 місяців; 5) Злоякісні новоутворення, поліпи; 6) Підвищена кровоточивість; 7) Наявність вагітності.
Для тромболізису застосовуються препарати групи стрептокінази. Наводимо схему тромболізису одним з найбільш активних препаратів - целіазой. Вона застосовується внутрішньовенно крапельно або ВНУТРІШНЬОКОРОНАРНА. Препарат перед введенням розчиняється у фізіологічному розчині хлористого натрію або 5% глюкози, потім вводиться внутрішньовенно в дозі 3 млн ВД протягом 18-24 годин. Попередньо робиться ін'єкція преднізалона (60 мг). Початкова швидкість введення целіази 30 крапель за 1 хв, потім сповільнюється до 15 крапель на хв. p align="justify"> ВНУТРІШНЬОКОРОНАРНА повільно вводиться до 500 ОД.
Відразу після введення целіази починаються ін'єкції гепарину в добовій дозі 20 тис. ОД, а потім призначається аспірин.
В останні роки найбільш ефективним з фібринолітиків визнаний тканинний активатор плазміногену.
У частини хворих, які лікувалися фибринолитиками (до 20%) протягом 2-3 діб розвивається ретромбоз. Знову з'являються клінічні ЕКГ-ознаки оклюзії коронаров. Іноді при цьому доводиться здійснювати повторний тромболізис або проводити хірургічне лікування. p align="justify"> Для профілактики ретромбоза використовують засоби, що впливають на тромбоутворення, особливо на агрегацію тромбоцитів. З них ефективним є застосування гепарину у вигляді безперервної або переривчастою інфузій в дозах приблизно 20-25 тисяч ОД на добу, а також малі дози аспірину (160 мг добу). p align="justify"> Грозним ускладн...