itiv I - презентних інфінітив, що виражає одночасність з дією, вираженим відмінювати дієслова;
Infinitiv II - перфектний інфінітив, що виражає передування дії, вираженої відмінювати дієслова. Ініфінітів також має три форми вживання - з часткою zu, без частки zu, що коливаються вживання.
Без частки zu інфінітив вживається в наступних випадках:
. Після модальних дієслів і дієслова lassen - Ich muss nach Hause gehen
2. Після дієслів чуттєвого сприйняття (sehen, fuhlen, horen) -
Ich hoerte ihn < b align="justify"> singen
3. Після дієслів руху (gehen, kommen, fahren) - Wir gehen Fussball spielen
Інфінітив з часткою zu зустрічається:
. Після більшості дієслів:
в якості складеного дієслівного присудка - Er began Deutsch zu sprechen
як доповнення багатьох дієслів - Er bittet mich ihm zu helfen
. Як визначення до іменника - Er hat die Moglichkeit nach Deutschland zu fahren
3. Як доповнення до прикметника - Es ist leicht , die Prufung abzulegen
4. Інфінітівние конструкції um ... zu, ohne .... zu, statt ..... zu
Випадки коливного вживання частинки zu:
після дієслів lernen, lehren, helfen
- розповсюдженний інфінітив як підлягає
Переклад інфінітивних зворотів регулярно змінює синтаксичну структуру пропозиції ПЯ [В.В. Бережна, 2008; 42-46].
Структура пропозиції регулярно змінюється при передачі обороту accusativus cum infinitivo (ich hцrte ihn schreien). Цю конструкцію переводять за допомогою введення придатковогопропозиції. Таким чином, просте німецьку пропозицію перекладається складнопідрядних на російську мову. Наприклад:
1. Gregors Blick richtete sich dann zum Fenster, und das trьbe Wetter - man hцrte Regentropfen auf das Fensterblech aufschlagen - machte ihn ganz melancholisch.
Потім погляд Грегора кинувся у вікно, і похмура погода - чути було, як по жерсті підвіконня стукають краплі дощу - привела його і зовсім в сумний настрій.
Конструкція accusativus cum infinitivo (Akkusativ ...
