і життя, відповідного міжнародним критеріям [26, с.17].
В даний час функції соціального захисту населення від негативних наслідків періоду становлення ринкової економіки в республіці доповнюються функціями щодо забезпечення необхідного стандарту життєзабезпечення з реалізацією основних напрямків, орієнтованих на підвищення добробуту і розвиток людини. Така соціальна політика за своїми функціями та механізмів реалізації спрямована на стабілізацію життєвого рівня населення. Дана модель включає наступні підсистеми:
захист доходів населення та забезпечення їх необхідного рівня для задоволення найважливіших матеріальних і соціальних потреб людини;
захист сфери споживання і досягнення необхідного стандарту споживання життєво важливих матеріальних і соціальних послуг;
захист сфери праці та зайнятості та створення умов для підвищення конкурентоспроможності робочої сили та накопичення людського капіталу;
захист екологічного благополуччя і забезпечення екологічної безпеки умов життя в усіх регіонах республіки.
Реалізація функцій захисту в своєрідної моделі стабілізації життєвого рівня населення республіки пов'язана не тільки з необхідністю забезпечувати соціальну підтримку вразливих верств населення, але й зберігається соціально-економічної диференціацією суспільства за матеріальним становищем, доступності соціально значущих послуг, за умовами і можливостям підвищення добробуту і соціальної мобільності. Функції розвитку сучасної соціальної політики обумовлені позитивною динамікою макроекономічних показників.
Стабілізація макроекономічної ситуації, зростання промислового виробництва і ВВП створили економічні основи для поліпшення умов життя населення республіки. Однак економічне зростання, будучи ключовою умовою підвищення добробуту населення, не забезпечує його автоматично. Крім того, в силу певної інерційності розвитку соціальних процесів і різного стану систем життєзабезпечення населення, негативні процеси, що виникли за роки становлення і розвитку ринкової економіки, продовжують залишатися істотними обмежувачами для підвищення якості життя та розвитку людського капіталу країни.
Стало очевидним, що необхідні нові соціальні джерела економічного розвитку, багато з яких залежать від факторів, що впливають на якість життя населення і людського капіталу товариства. Саме від якості таких їхніх соціальних складових, як здоров'я, освіта, професійний рівень і інтелектуальний потенціал, залежать трудова активність, рівень доходів і споживання, формування конкурентоспроможної робочої сили. У свою чергу, якість людського капіталу знаходиться в залежності від рівня розвитку галузей соціального комплексу - освіти, охорони здоров'я, науки, культури, житлово-комунального сектора [27, с.298].
При всій об'єктивної необхідності зміцнення фінансової сфери як умови подолання кризових явищ, не можна залишати без уваги рішення задач забезпечення гідного рівня життя казахстанців. В умовах реалізації інноваційної моделі соціально-економічного розвитку Казахстану перспективи економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни безпосередньо пов'язані з підвищенням якості життя населення та розвитком людського капіталу товариства.
Основними напрямками моделі підвищення добробуту населення є:
забезпечення позитивної динаміки параметрів рівня і якості життя населення;
створення умов для підвищення якості людського потенціалу суспільства;
розвиток середнього класу, достатнього за чисельністю для забезпечення економічного зростання і соціальної стійкості суспільства;
забезпечення функціонування ефективної системи соціального захисту населення;
створення розвиненого соціального сектору, що забезпечує соціальне відтворення населення і накопичення людського капіталу;
вдосконалення нормативно-правової бази регулювання соціально-трудових відносин;
формування соціально-економічних умов для підвищення трудової і соціальної мобільності населення.
Реалізація моделі добробуту населення стане найважливішим етапом на шляху формування казахстанської моделі соціальної ринкової економіки, що базується на засадах єдності та взаємодії економічних, соціальних та екологічних пріоритетів, основною метою якої є розвиток умов і факторів, властивих постіндустріальній економіці і інформаційного суспільства.
Період становлення соціальної ринкової економіки безпосередньо залежить від темпів економічного розвитку країни, вибору пріоритетних напрямів державної соціальної політики щодо підвищення якості життя населення та розвитку людського капіталу, реалізації меха...