у являла собою життя селянства за царату. Художник шукав більш виразного образу - і знайшов його в Коняге, В«замученим, побитому, вузькогрудого, з випячіннимі ребрами і обпаленими плечима, з розбитими ногамиВ». Ця художня алегорія справляє величезне враження і породжує багатосторонні асоціації. Вона викликає почуття глибокого співчуття до людини - трудівника, поставленому в положення раба, і почуття обурення до тих, перетворив людини в змучене робоче тварина. Безсловесний роботяга Коняга - символ сили народної і в той же час символ затурканості, віковий несвідомості. Коняга, як і мужик у казці про двох генералів, - це громадина, не усвідомлюють своєї потужності і причин свого страдницького положення, це полонений казковий богатир. p align="justify"> В«КонягаВ», як і значною мірою, автобіографічна казка-елегія. В«Пригода з КрамольчіковимВ», несе на собі явні сліди ідейного кризи, пережитого Салтиковим - Щедріним в 80-і роки. У цей час Щедрін не тільки залишався як і раніше соціалістом і революційним мислителем, але з ще більшою наполегливістю говорив про необхідність революційних і соціалістичних змін суспільства. Однак під впливом всього ходу суспільної боротьби в Росії його віра в можливість селянської революції тьмяніли, а його критичне ставлення до теорій утопічного соціалізму, представниками якого сам він був, загострювалося. Нові ідейні шукання письменника залишилися незавершеними, до розуміння історичний ролі робітничого класу він не дійшов, закінчивши свою літературну діяльність напередодні пролетарського етапу визвольного руху. Відсутність близької перспективи визволения мужика з віковічного В«полонуВ» з'явилося причиною тих глибоких ідейних переживань і скорботних настроїв письменника, які позначилися у казці про багатозначному Коняге. p align="justify"> Казки Салтикова - Щедріна повні гірких нарікань на довготерпіння народу, на його наївні політичні ілюзії. І одночасно вони зігріті не підроблений любов'ю до страждаючого трудівникові. p align="justify"> Ненажерливі щуки, орли - меценати, ведмеді на воєводстві - все - це сила хижа. Неможливо мужику ладити з нею, уживатися в світі. Салтиков - Щедрін прагне втовкмачити пригнобленому народу, до якого могли дійти його казки, що він, народ, - сила, і сила надзвичайно могутня і грізна. Сатирик хоче озброїти багатостраждального і довготерпеливого мужичину мужністю, розбудити в ньому величезну енергію для відсічі царюючим хижакам, для боротьби з ними. p align="justify"> утискають народу - це жорстока, але не настільки вже страшна сила. Уява малює йому якогось Богатиря (казка В«БогатирВ»), вигодуваного Бабою-Ягою, якому цілу тисячу років поклонялися обивателі. Богатир з незапам'ятних пір спав у дуплі дуба, і тільки В«перекатістие хропіння колом на сто верст ПущаВ». p align="justify"> Народне терпіння знає свою межу. Обурення мас повинно неодмінно прорватися. Так твердо вважав Салтиков-Щедрін. p align="justify"> Він покладав надії на селян, але віддавав собі звіт в том...