у змісті виконуваних функцій і наборі оптимізаційних процедур і завдань, а й у виконавцях даних функцій.
Для того, щоб при виборі та оцінці постачальників враховувати всі вищезгадані властивості логістичної моделі пропонується використовувати функціональний підхід, сутність якого полягає в тому, що розподіл основних функцій по організаціям, що входять в певну логістичну модель має здійснюватися за принципом оптимальності, тобто виконання певної функції закріплюється за тим підприємством, яке може виконати поставлені завдання найбільш ефективно.
Виходячи з цього, логістичний ланцюжок буде будуватися в залежності від функцій, виконуваних на кожному рівні: виробничу функцію може виконувати тільки виробник матеріальних ресурсів, транспортну та складську функцію можуть взяти на себе як виробник матеріальних ресурсів, так і посередники і виробник готової продукції.
При використанні функціонального підходу до управління закупівлями пропонується дотримуватися наступних принципів.
Принцип обумовленості функцій - передбачає, що функції формуються і змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей логістичного ланцюга.
Основною метою функціонування логістичного ланцюга є задоволення потреб кінцевих споживачів. Саме тим як, коли і де споживачі хочуть бачити товар, що купується визначається як виглядатиме і функціонувати логістичний ланцюг з вхідними в неї елементами. А значить і розподіл функцій здійснюватиметься за елементами логістичного ланцюга відповідно до потреб кінцевих покупців.
Принцип економічності - припускає найбільш ефективну і економічну організацію логістичної моделі, зниження частки витрат на неї в загальних витратах, підвищення ефективності. У разі, якщо після заходів щодо вдосконалення логістичної моделі збільшилися витрати на неї, то вони повинні перекриватися ефектом в ланцюзі постачань, отриманим у результаті їх здійснення.
Принцип перспективності - враховує перспективи розвитку організацій, що входять до логістичну модель. Якщо який-небудь елемент логістичного ланцюжка по мірі розвитку і вдосконалення своєї діяльності зможе взяти на себе виконання додаткових функцій і буде їх виконувати більш ефективно, ніж інші, то логістична модель буде перетворена в залежності від обсягу цих делегованих функцій. Наприклад, постачальник матеріалу може перерости в постачальника комплектуючих, взяти на себе доставку вироблених ним матеріалів або організувати власні склади поруч з підприємствами-споживачами його продукції.
Принцип стійкості. Для забезпечення сталого функціонування логістичного ланцюга необхідно передбачати спеціальні «локальні регулятори», які при відхиленні від заданої цілі ставлять ту чи іншу організацію в невигідне становище і спонукає її до регулювання своєї діяльності. Це більшою мірою стосується якості матеріалів, що поставляються, комплектуючих або наданих послуг. При організації єдиної інформаційної та облікової системи, що включає всіх учасників логістичної моделі, невиконання своїх завдань небудь її елементом, навіть незначне відхилення від якості їх виконання, негайно доводить до відома інших учасників логістичного ланцюжка і вони приймають різні заходи для координації своєї діяльності.
Принцип прозорості. Сформована логістична модель повинна володіти концептуальним є...