му, що психокорекція має справу з уже сформованими якостями особистості або видами поведінки і спрямована на їх «переробку». Основне ж завдання розвитку полягає в тому, щоб при відсутності або недостатньому розвитку сформувати у людини потрібні психологічні якості.
У той же час корекція може бути складовою частиною навчально-виховного процесу і виступати як цілісне педагогічне явище, спрямоване на зміну формується особистості дитини. Розглянемо деякі аспекти педагогічного впливу більш докладно.
У рамках єдиного педагогічного процесу корекція виступає як сукупність корекційно-виховної та корекційно-розвиваючої діяльності.
Корекційно-виховна діяльність охоплює всю сукупність заходів педагогічного впливу на особистість дитини з відхиленнями у поведінці. Вона спрямована як на зміну пізнавальних здібностей (особливо в молодшому віці), так і його емоційно-вольової сфери, поліпшення індивідуальних особистісних якість, а так само на розвиток його інтересів і схильностей. Слід зазначити, що навчальна діяльність в підлітковий період залишається провідним видом діяльності в абсолютної більшості дітей та підлітків.
Корекційна спрямованість позаурочної виховної роботи полягає в тому, що педагогічно запущеним і важковиховуваною підліткам надається можливість задовольнити свої інтереси, реалізувати свої потреби, проявити свої здібності, оцінити самого себе і бути оціненим іншими в ході участі в позакласній роботі , нарешті, спробувати знайти оптимальний варіант взаємин з однолітками та вчителями і вибрати прийнятну форму поведінки.
Позаурочна виховна діяльність (на відміну від навчально-пізнавальної) надає можливість підлітку не тільки свободи вибору дії, але і створює умови для вправи і тренування певних емоційно вольових і морально-поведінкових якостей, виконання загальноприйнятих вимог, дотримання норм міжособистісних відносин.
Доцільно зазначити, що участь у морально-правової діяльності формує систему знань про моральні норми і правилах, про естетичних вимогах до людини, розвиває ставлення до інших людей, до самого себе, моральним нормам і загальнолюдським цінностям, формує основи культури поведінки, а також є профілактикою ранніх правопорушень і девіантної поведінки підлітків.
Використовуючи ті чи інші прийоми і методи педагогічного впливу в корекційній роботі з молодими «девиантами», необхідно враховувати і те, що методи виправлення особистості впливають як на свідомість, почуття, поведінка, так і на розвиток особистості в цілому. Комплексне застосування методів робить їх засобом перебудови особистісної системи підлітків.
А.Д. Гонах виділяє чотири групи методів, спрямованих на виправлення відхиляється особистості:
метод руйнування негативного типу характеру (метод «вибуху» (по А. С. Макаренка) і метод реконструкції характеру);
метод перебудови мотиваційної сфери і самосвідомості:
а) об'єктивного переосмислення своїх достоїнств і недоліків;
б) переорієнтування самосвідомості;
в) перепереконання;
г) прогнозування негативної поведінки;
метод перебудови життєвого досвіду:
а) припису;
б) обмеження;
в) перенавчання;
г) переключення;
д) регламентації способу життя;
метод попередження негативного і стимулювання позитивного поведінки:
а) заохочення і покарання;
б) змагання;
в) позитивної перспективи.
А.Д. Гонах зазначає, що поєднання індивідуального і колективного педагогічного і психологічного впливу, застосування різних форм, методів і видів позанавчальної діяльності в корекційно-педагогічної та психологічної роботи з підлітками з відхиленою поведінкою посилює її результативність, допомагає зробити процес подолання недоліків у розвитку особистості і девіацій у поведінці підлітків реальним, дієвим, а завдання поформірованію позитивних якостей його особистості цілком здійсненними
Корекція девіантної поведінки є соціально-педагогічним та психологічним комплексом взаємопов'язаних, взаємообумовлених операцій і процедур, спрямованих на регуляцію мотивацій, ціннісних орієнтацій, установок і поведінки особистості, а через неї - на систему різних внутрішніх спонукань, регулюючих і коригувальних особистісні якості, що характеризують ставлення до соціальних дій і вчинків.
Відомий вітчизняний вчений-педагог В. П. Кащенко ще в 30-х роках розробив класифікацію методів корекції. Він об'єднав їх у дві групи педагогічні та психотерапевти...