голови, але ти не зрозумів мене віяння є моя мова, запалює кохання ... »
У перекладі автор не зберігає співзвуччя слів Schl? fe і Sprache, але компенсує опущення такого прийому використанням рими в іншому випадку.
Висновок
В ході даної дипломної роботи були виконані поставлені завдання: визначити поняття «літературна казка», простежити історію розвитку жанру літературної казки в Німеччині; виявити риси, властиві німецьким літературним казкам епохи романтизму; виявити основні проблеми перекладу літературної казки як художнього тексту. Також був проведений мовностилістичний аналіз типологічних особливостей німецької літературної казки і способів їх перекладу на російську мову на лексичному, стилістичному і фонетичному рівнях.
Художній текст - явище складне багатопланове, зі своїми специфічними характеристиками. Переклад художніх творів завжди є для перекладача складним і відповідальним завданням. Перед ним завжди стоїть питання не тільки як передати особливості мови автора, але і як донести до читача основну ідею автора, його філософію.
Окреме місце в жанрі художньої прози займає німецька літературна казка, яка має своїми специфічними жанровими характеристиками, які відрізняються від особливостей фольклорної казки.
Перш ніж перейти до розгляду способів збереження перекладацької еквівалентності казки «Золотий горщик», ми познайомилися з особливостями творчого методу письменників епохи романтизму і зокрема автора казки Е. Т. А. Гофмана, проаналізували текст оригіналу і виявили основні типологічні характеристики даного твору.
Аналіз тексту казки «Золотий горщик», показав, що літературна казка має такі відмінні ознаки:
у генезі: літературна казка створюється одним автором, народна являє собою результат колективної творчості;
у формі розповіді: літературна казка існує тільки в письмовій формі, в одному строго зафіксованому варіанті;
у змісті: літературна казка характеризується великою різноманітністю сюжетів, що вказують на її зв'язок з дійсністю;
в композиції: літературна казка відрізняється великим обсягом і менш суворими, ніж у народній казці, правилами побудови;
в мові: в літературній казці рідко використовуються традиційні казкові формули, в ній більш складний синтаксис, багатше лексика, більше індивідуальних тропів і т.д.
Типологічні особливості мови німецької літературної казки були розглянуті в даному дослідженні на лексичному, стилістичному і фонетичному рівнях.
Для жанру літературної казки є характерним активне використання нейтральної лексики, елементів розмовного стилю, архаїзмів, слів - реалій німецької мови, які підкреслюють національну специфіку твору. У казці Гофмана присутні авторські неологізми і лексика, що відноситься безпосередньо до часу написання казки - епосі романтизму в Німеччині (історизм).
До типологічним особливостям синтаксису літературної казки Гофмана слід віднести те, що:
казка являє собою текст, що володіє власною структурою і високим ступенем пов'язаності текстових елементів;
автор часто використовує довгі речення з безліччю придаткових пропозицій;
специфічність умов, в яких протікає діалог, впливає на структуру пропозицій, тобто викликає, наприклад, поява пропозицій з еліпсисом;
розмовна мова може іноді приймати форму монологу, коли один з персонажів говорить сам із собою, скаржачись на свою долю: в подібних випадках зустрічаються у вживанні слова зі зниженою стилістичним забарвленням;
для мови літературної казки характерно вживання стилістичних фігур: видільні звороти, різного роду повтори, фігури розширення, суміщення.
Для жанру літературної казки типово вживання різних засобів образності (стилістичних тропів і фігур). Серед стилістичних тропів у казці часто використовуються метафори, порівняння, уособлення, що пов'язано з приналежністю літературної казки до жанру художньої літератури.
До фонетичним особливостям організації літературної казки відноситься часте використання таких прийомів як звуконаслідування, асонанс, рима, що надає тексту мелодійність.
Літературну казку як жанр художньої літератури відрізняє те, що вона являє собою результат образного пізнання світу. Отже, при передачі коштів образності перекладачеві необхідно або зберегти лежить в основі образ, або замінити іншим. Причиною заміни можуть бути особливості російського слововживання, сполучуваність слів і т.п.
Для перекладача важлива не стільки форма, скільки функція с...
