=top>
18
19
20
21
22
23
24
25
26
X i
34.5
35.5
36.0
37.2
39.6
39.8
41.6
42.5
43.2
45.8
47.3
48.3
50.8
i
27
28
29
30
31
32
X i
51.1
52.3
55.3
61.7
65.6
70.0
Результати експірімента повинні відповідати трьом основним статистичними вимогам:
- ефективності оцінок, т.те. мінімуму дисперсії відхилення невідомого параметра;
- спроможності оцінок, тобто при збільшенні числа (обсягу) експериментальних даних оцінка параметра повинна прагне до його дійсного значенням;
- незсуненості оцінок, тобто мають бути відсутні систематичні помилки в процесі обчислення параметрів.
Для забезпечення зазначених вимог, а також для того, щоб експериментальні дослідження відповідали заданій точності і достовірності, необхідно визначити мінімальний, але достатній обсяг N min експериментальних даних, при якому дослідник може бути впевнений у позитивному результаті.
На підставі результатів експериментальних даних X i обчислимо:
- середнє значення:
;
- середнє квадратичне відхилення:
;
- коефіцієнт варіації:
,
який характеризує відносну міру розсіювання X i навколо;
- розмах варіації, що характеризує абсолютну величину розсіювання результатів експерименту:
,
де - відповідно максимальне і мінімальне значення результатів експерименту.
Застосовуючи формулу Стеджарса, знаходимо наближену ширину інтервалу:
. br/>
Приймаються ширину інтервалу: 10
Визначаємо число інтервалів групування експериментальних даних:
. br/>
Приймаються число інтервалів K = 6.
2.2 Розрахунок числових характеристик розподілу випадкових величин
Більш повне, а головне, узагальнене уявлення про результати експерименту дають не абсолютні, а відносні (питомі) значення отриманих даних. Так, замість абсолютних значень числа експериментальних даних n i , доцільно підрахувати частку розглянутих подій в інтервалі, що припадають на одне виріб (деталь, вузол, агрегат або автомобіль) з числа що знаходяться під спостереженням, тобто на одиницю вибірки. Ця характеристика експериментального розподілу називається відносною частотою (частостей) m i появи даної події (значень ознаки X i ):
.
Відносна частота m i при цьому, відповідно до закону великих чисел, є наближеною експериментальної оцінкою ймовірності появи події.
Значення експериментальних точок інтегральної функції розподілу розраховують як суму накопичених частостей m i в кожному інтервалі K i . У першому інтервалі у другому інтервалі
В
і т.д., тобто br/>В
Таким чином, значення змінюються в інтервалі [0; 1] і однозначно визначають розподіл відносних частот в інтервальному варіаційному ряду.
Іншим питомою показником експериментального розподілу є диференціальна функція, обумовлена ​​як відношення частості до довжини інтервалу
В
і характеризує частку розглянутих подій в інтервалі, що припадає на одне випробовуване виріб і на величину ширини інтервалу. Функція також ще називається щільністю ймовірності розподілу.
Отримані результати розрахунку зводимо в статистичну таблицю.
Таблиця 2
Результати інтервального обробки експериментальних даних.
Найменування параметра
Позна-чення
Номер інтервалу, K i
Схожі реферати:
Реферат на тему: Комплексна статистична обробка експериментальних даних Реферат на тему: Розробка методики аналізу аномальності мережевого трафіку на основі статист ...Реферат на тему: Обробка експериментальних даних методами математичної статистики Реферат на тему: Використання в'язкопружного моделі матеріалу зі спектром часів релаксац ...Реферат на тему: Розрахунок апроксимацій експериментальних даних методом найменших квадратів ...
|
Український реферат переглянуто разів: | Коментарів до українського реферату: 0
|
|
|