був ...В»), й у вживанні приповідок (В«по щучому велінню, по моєму бажаннюВ», В«ні в казці сказати, ні пером описатиВ» і т.д.), і в частому зверненні сатирика до народних виреченням, завжди поданим в дотепному соціально-політичному тлумаченні.
І все ж, незважаючи на велику кількість фольклорних елементів, щедринская казка, взята в цілому, не схожа на народні казки, вона ні в композиції, ні в сюжеті не повторює традиційних фольклорних схем.
Сатирик чи не наслідував фольклорних зразків, а вільно творив на основі їх і в дусі, творчо розкривав і розвиваючи їх глибокий зміст, брав їх у народу, щоб повернути народу ж ідейно й художньо збагаченим. Тому навіть у тих випадках, коли теми або окремі образи щедрінських казок знаходить себе близьке відповідність в ранніх відомих фольклорних сюжетах, вони за своїм ідейним значенням і художній досконалості позначається вище останніх. Тут, як і в казках Пушкіна і Андерсена, яскраво проявляється обогащающее вплив художника на жанри народної поетичної словесності. p align="justify"> Спираючись на багатющу образність сатиричної народної казки, Щедрін дав неперевершені зразки лаконізму в художній трактуванні складних суспільних явищ. Кожне слово, епітет, метафора, порівняння, кожен образ в його казках володіють високим ідейно-художнім значенням, концентрують у собі, подібно заряду, величезну сатиричну силу. У цьому відношенні особливо примітні ті казки, в яких діють представники зоологічного світу. p align="justify"> Образи тваринного царства були здавна притаманне байці і сатиричної казці про тварин, що була, як правило, творчістю соціальних низів. Під виглядом розповіді про тварин народ знаходив деяку свободу для нападу на своїх гнобителів і можливість говорити в дохідливій, забавною, дотепній манері про серйозні речі. Ця улюблена народом форма художнього оповідання знайшла в казках Щедріна широке застосування. p align="justify"> майстерня втіленням Іван докоряв соціальних типів в образах звірів досягається яскравий сатиричний ефект при надзвичайній стислості й швидкості художніх мотивувань. Вже самим фактом уподібнення представників панівних класів і правлячої касти самодержавства хижим звірам. Сатирик заявляв про сові глибокому презирстві до них соціальні алегорії у формі казок про звірів надавали письменникові деякі переваги і в цензурному відношенні, дозволяли вживати більш різкі сатиричні оцінки і вирази. У казці В«Ведмідь на воєводствіВ» Щедрін називає Топтигіна худобою, гнилим опецьком, негідником і т.п., - все це застосування звірячої маски було б неможливо зробити по відношенню до царським сановникам, яких сатирик має на увазі в даному випадку.
В«ОлюдненняВ» звіриних фігур своїх казок Щедрін здійснює з великим художнім тактом, що дозволяє зберегти В«натуруВ» образів. Зрозуміло, жодна соціальна алегорія неможлива, якщо дії звіра в казці або байці обмежуються тільки тим, що йому природою дозволено. Цій вимозі не задоволь...