но показані на театральних сценах мюзикли були перенесені в кінематограф. Завдяки кінематографу, мюзикли були насиченою і містили велику кількість видовищних ефектів, тому сприймалися глядачем з ще більшим захопленням;
зі сфери кіно ще в 50-ті роки в мюзикл проник принцип монтажу картин - кадрів і принцип паралельних планів, а з театру - прийом перемикання дієвих планів за допомогою затемнення.
проблемою розвитку російського кіномюзиклу було слабке фінансування і технічна оснащеність порівняно з Голлівудом.