ають помилки вибору респондента, питання, запису та обману. p align="justify"> Помилка вибору респондента
Виникає, коли інтерв'юери вибирають інших респондентів, а не тих, що визначені структурою вибірки, або таким чином, який не відповідає структурі вибірки. Наприклад, в опитуванні читачів газети В«Кузнецький робітникВ» для інтерв'ю було обрано нечитачам, але класифікований як читач в категорії від 15 до 19 років для того, щоб задовольнити жорстким вимогам квоти. p align="justify"> Помилка питання
Вказує на помилки, зроблені при опитуванні респондентів, коли необхідно отримати більше інформації. Наприклад, при опитуванні інтерв'юер не використовує точно ті слова, які сформульовані в анкеті. p align="justify"> Помилка запису.
Виникає внаслідок помилок в слуховому сприйнятті, интерпретировании і запису відповідей респондентів. Наприклад, респондент вказує нейтральний відповідь (не знаю), а в анкеті подібної відповіді немає і в інтерпретації інтерв'юера це означає позитивну відповідь. p align="justify"> Помилка обману.
Виникає, коли інтерв'юер частково або повністю підробляє відповіді. Наприклад, інтерв'юер не ставить питання респонденту, але пізніше заповнює відповіді, грунтуючись на особистих оцінках. Помилки спостереження, зроблені респондентом, складаються з помилок нездатності і помилок небажання. p align="justify"> Помилка нездатності.
Є результатом нездатності респондента дати точні відповіді. Респонденти можуть дати неточні відповіді через погану обізнаності, втоми, нудьги, забудькуватості, форми питання, змісту питання або в силу інших факторів. Наприклад, респондент не може згадати марку йогурту, купленого чотири тижні тому. p align="justify"> Помилка небажання.
Виникає через небажання респондента надати точну інформацію. Респонденти можуть навмисно спотворити свої відповіді, бажаючи надати соціально прийнятні відповіді, уникнути збентеження або сподобатися інтерв'юеру. Наприклад, респондент навмисно спотворює інформацію про те, що читає газету В«Кузнецький робітникВ», щоб справити враження на інтерв'юера. p align="justify"> Систематичні (невибіркові або випадкові) помилки.
Представляють собою помилки, які не пов'язані з формуванням вибірки і найчастіше носять випадковий характер і присутні у всіх дослідженнях.
При розробці плану дослідження потрібно намагатися мінімізувати помилки всіх видів, але повністю їх виключити з дослідження не можна.
Контрольні питання:
1. Основні поняття, пов'язані з організацією вибірки.
+2. Умови застосовності вибіркового методу. Основні методи побудови вибірки. Види вибірки.
. Математичний аналіз вибірки в конкретних соціологічних дослідженнях. Помилки вибірки.
ТЕМА 3. МЕТОДИ збору первинної соціологічної інформації
Лекція № 1 Соціологічне опитування
Соціологічне опитування - це метод отримання первинної соціологічної інформації, заснований на безпосередній або опосередкованій зв'язку між дослідником і респондентом з метою отримання від останнього необхідних даних у формі відповідей на поставлені питання. p align="justify"> Завдяки опитуванню можна отримати інформацію як про соціальні факти, події, так і про думках і оцінках людей. Іншими словами, це інформація про об'єктивні явища і процеси, з одного боку, і про суб'єктивний стан людей - з іншого. p align="justify"> Опитування - це форма соціально-психологічного спілкування між соціологом і обстежуваним, завдяки якому в короткі терміни можна отримати широку інформацію від великої кількості людей з широкого кола цікавлять дослідника питань. Таким є істотна гідність методу опитування. Притому він вимагає менших матеріальних витрат, ніж соціологічне спостереження або експеримент. p align="justify"> Методу універсальний, оскільки виступає як джерело знань про внутрішні спонукань людей і одночасно про події минулого чи сьогодення. Це гнучкий метод, бо дозволяє моделювати будь-які ситуації, потрібні досліднику. Нарешті, це надійний метод, так як за наявності системи контролю він дає не менше достовірну та якісну інформацію, ніж методи вивчення документів або соціологічне спостереження. p align="justify"> Значення методу опитування тим більше, чим менше за досліджуваної проблемі статистичних даних, документальної інформації, можливостей проведення спостереження, експерименту. Причому цим методом можна користуватися щодо практично будь-яких верств населення. Щоб опитування як метод дослідження був ефективним, важливо знати, про що питати, як питати, і при цьому бути впевнен...