ожника в навколишньому його Венеції, але перевантаженість кожної сцени постатями, взятими в складних ракурсах, створює враження зайвої галасливості, декламації, показного блиску, замість справжнього величі. Але все ж і тут Веронезе - дивовижний живописець, перед яким, як сказав французький історик мистецтва Тен, не В« хочеться міркувати, а хочеться дивитися В».
Декоративно-святковими панно не вичерпується творчість Веронезе. Серед його станкових картин чимало справжніх перлин. Прекрасно суворо-стримане В«Оплакування ХристаВ», що знаходиться в Державному Ермітажі в Ленінграді. З високою майстерністю і захопленням справжнього художника Високого Відродження виліплено їм бліде, холодно-жовтувате тіло Христа. Заслуженою славою користується картина Веронезе В«Викрадення ЄвропиВ». На галявині, облямованої пишними деревами, Європа, кокетлива й прекрасна жінка в розкішному вбранні, сідає на спину склонившегося бика-Зевса, в той час як подруги увінчують її гірляндами.
Про життя і особливо ранніх роках Корреджо (Антоніо Аллегрі, ок. 1489/94 - 1534), пармского художника, близького до венеціанським майстрам по мальовничим завданням, відомо мало. В 1518 Корреджо отримав замовлення на фресковий розпис у жіночому монастирі Сан Паоло в Пармі. Наступна робота Корреджо-розпис куполу в церкві Євангеліста Іоанна (1520 - 1524). Це було продовженням рішень тієї перспективної задачі, яку колись вирішував Мантенья. Художник здійснив розширення реального простору купола ілюзорно написаним проривом в небо, в якому видно ширяють фігури. Третя розпис Корреджо - фреска купола в соборі Парми (розпочата в 1524 р.), зображує піднесення Марії, пізніше стала прикладом і відправною точкою для незліченних розписів цього роду в живопису наступного часу. Величезна кількість фігур у складних ракурсах, невтримна динаміка композиції виробляють надзвичайний, але в значній мірі зовнішній ефект.
Корреджо створив ряд видатних станкових картин. Серед них кілька мадонн, в яких не можна не захоплюватися грацією жіночих фігур і тієї життєвістю, з якою виліплені ніжні тіла дітей. У Дрезденської галереї зберігається велика картина Корреджо «гздвоВ» (В«НічВ», ок. 1530). Правдиво, просто і зворушливо в цій композиції рух матері, любующейся дитиною.
Картини, присвячені міфологічним тем, ставляться до останніх років творчості Корреджо. Мистецтво передачі живої форми і найтоншої світлотіні доведено тут Корреджо до великої досконалості (В«МеркурійВ», В«Венера і АмурВ», В«ГанімедВ», В«ДанаяВ», В«ЛедаВ»). p> Мистецтво Корреджо не було глибоким, воно було обмежено вузьким колом завдань. І все ж цей тонкий художник вніс значитель ний внесок у мистецтво Високого Відродження. Венеціанське Відродження завершується творчістю Якопо Робусти, прозваного Тінторетто (1518 - 1594). У десятках венеціанських церков і палаців, на стінах і стелях пишних і суворих зал відкривається створений художником світ, в якому титанічна людина Ренесансу переживає трагедію наста...