х цінностям і ціннісним орієнтаціям, вивчається їх ієрархія (Сantril, 1965; Kluckhohn 1951; Rokeach 1973). Висловлюючи певні якості особистості, ціннісна орієнтація в той же час є і засобом реалізації певних суспільних цілей. Нормативно-ціннісний підхід вивчення соціально-політичного менталітету суспільства йде від Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, М. Вебера, А. Маршалла, В. Парето. Багато років цією проблематикою займалися американські вчені: У. Томас, Ф.Знанецький, Дж. Мід. В їх основі лежить уявлення про те, що визначальною силою розвитку і перетворення суспільства є розбіжність цілей та інтересів людей чи певних відповідних груп. У рамках цього підходу досліджується загальний фундаментальне питання про природу інтересів і про спосіб усвідомлення їх діючим суб'єктом. Е. Дюркгейм (1900,1912, 1914) вважав, що основою суспільства, яка інтегрує його, є суспільна свідомість: загальні вірування, цінності і норми. Ослаблення загальних вірувань і почуттів загрожує дезінтеграцією суспільства, його розпадом. Силу суспільної свідомості, його вплив на індивіда Дюркгейм представив у вигляді найважливішого коштів а забезпечення стабільності соціальної системи та її нормального функціонування. p align="justify"> У більшості сучасних досліджень цінності розглядаються під соціально-психологічним кутом зору, постають як соціальне явище, як продукт життєдіяльності суспільства і соціальних груп. (А.І.Донцов 1975, Д.А. Леонтьєв 1988, Аjzen, Fishbein 1975,1980; Rokeach 1968,1973). p align="justify"> Так, згідно Рокіч, цінність є стійке переконання, що певний спосіб поведінки чи існування є індивідуально або соціально переважний перед, або поряд з яким-небудь іншим способом поведінки або існування в аналогічній ситуації. Система цінностей є стійка сукупність переконань. Виділяючи три типи переконань: екзистенційні, оціночні та прогностичні, Рокіч відносить цінності до останнього, третього типу, що дозволяє орієнтуватися в бажаності-небажаність способу поведінки (операціональні, інструментальні цінності) і існування (смислові, термінальні цінності). p align="justify"> Співвіднесемо поняття ЦО особистості з поняттям установка. Під цим терміном розуміється найчастіше В«динамічний стан готовності до певної форми реагування (АсмоловВ« Діяльність і встановлення В»). Механізм ж дії ціннісних компонентів свідомості на поведінку особистості не вписується в жорстку схему причинно-наслідкових відносин. Крім того, характеризуючи установку, дослідники частіше виділяють її динамічні характеристики: енергетичні та направляючі діяльність розпочала, В«стабілізатор діяльностіВ». ЦО відноситься скоріше до когнітивним структурам свідомості і впливають на поведінку опосередковано. p align="justify"> Деякі вітчизняні роботи (див. наприклад, Попова, 1984) спиралися на марксистську методологію, вважали, що внутрішня схильність суб'єкта до прийняття або відкидання ціннісних орієнтацій визначається в першу чергу економічними і класовими диспозиціями. Досліджувалися, гол...