ння конкурентоспроможності та розширення ринків збуту товарів і послуг, підвищення ефективності виробництва, створення нових робочих місць.
Умови прийняття рішень при оцінці майна ФПГ, у т.ч. консолідованого, істотно відрізняються від звичайних. При оцінці капіталу ФПГ слід виходити з того, що фінансово-промислова група, організуючись як сукупність господарюючих суб'єктів з метою збільшення доходів, прагне зайняти певне місце на внутрішньому і зовнішньому ринках. Специфіку оцінки фінансово-промислового капіталу зумовлює ряд обставин:
В· фінансово-промисловий капітал - єдина і цілісна економічна система;
В· реалізації може підлягати не тільки система капіталу ФПГ в цілому, але й окремі підсистеми (Промислова, фінансова) та окремі елементи;
В· елементи фінансово-промислового капіталу, виведені з його
системи, не повинні трансформувати ФПГ як організаційно-господарську структуру, хоча і можуть стати основою формування якісно іншої системи капіталу;
В· капітал ФПГ - це інвестиційний товар, тобто товар, вкладення в який здійснюється з метою віддачі в майбутньому;
В· інвестиційна привабливість фінансово-промислового капіталу визначається як витратами з формування системи так і супутніми ринковими чинниками;
В· потреба в капіталі ФПГ залежить як від внутрішньої організації, структури групи, так і від зовнішнього середовища. З цього випливає необхідність участі в регулюванні умов реалізації великого капіталу, в його оцінці державними органами влади.
В
Можна виділити юридичних і фізичних осіб, які можуть бути зацікавлені в проведенні оціночних робіт капіталу тієї чи іншої фінансово-промислової групи (Рис. 9.1). p> Оцінка, незважаючи на статичність її визначення - проведення на певну дату, повинна обгрунтувати цінність об'єкта не тільки в теперішньому часі, а й у майбутньому. Це зумовлює динамічність оцінки фінансово-промислового капіталу, складання свого роду прогнозу в часі і просторі. У процесі оцінки дуже важливий часовий фактор, який визначається відрізком часу, в протягом якого буде отриманий дохід. p> Специфіка оцінки фінансово-промислового капіталу зумовлює необхідність оцінки ризикованості вкладень капіталу у загальну справу - освіта групи господарюючих суб'єктів, підрахунок максимальних вигод і можливих втрат в результаті спільної діяльності. Ризики діляться на систематичні, що залежать від загального макроекономічного стану і не переборні для фінансово-промислових груп, і несистематичні, що залежать від ситуації в ФПГ і з успіхом подолані через диверсифікацію, розподіл капіталу в різних напрямках у рамках однієї групи. p> При оцінку фінансово-промислового капіталу використовується поняття "ринкова вартість ". Тут мається на увазі найбільш ймовірна ціна в грошовому вираженні, яку може принести продаж товару (капіталу) на відкритому і конкурентному ринку при справедливої вЂ‹вЂ‹угоді.
Оцінка капіталу ФПГ може орієнтуватися на капіталізацію акцій, яка визначається як множення ринкової вартості акцій, що перебувають в обігу, на їх кількість. Ринкова вартість акцій є універсальним критерієм, що дозволяє відобразити реальний стан ФПГ на ринку, врахувати в сукупності промисловий і фінансовий сектори, виявити збиткові підприємства і в цілому дати точну оцінку капіталу.
Кінцева мета оцінки капіталу ФПГ - розрахунок і обгрунтування його ринкової вартості в Відповідно до завдань формування, розширення групи, злиття груп, визначення місця фінансово-промислової групи на внутрішньому і зовнішньому ринках.
При визначенні ринкової вартості капіталу фі нансово-промислових груп враховуються деякі випадки (рис. 9.2).
В
Рис. 9.2. Можливі варіанти і випадки оціночних робіт
4. Оцінка орендованого та закладеного майна
Право володіння майном може бути поділене між різними користувачами по часу, при цьому визначається вартість володіння правом кожного користувача. Загальноприйнятими інструментами поділу прав в часі є орендні угоди.
У законодавчому плані оренда є засноване на договорі строкове оплатне володіння і користування землею, іншими природними ресурсами, підприємствами та іншими майновими комплексами, а також іншим майном, необхідною орендареві для самостійного здійснення господарської чи іншої діяльності.
Оренда допускається у світовій практиці при здійсненні будь-якої господарської діяльності, не забороненої законом, і може застосовуватися щодо майна всіх форм і видів власності, тобто в оренду можуть бути взяті, в т.ч. у держави, земля та інші природні ресурси; підприємства, організації та їх структурні підрозділи; окремі будівлі, споруди, обладнання, транспортні, засоби, інвентар, інструмент, інші матеріальні цінності, за винятком підприємств і організацій, здача майна, яких, в оренду не допускається.
Процес приватизації державної власності в Білорусії наклав природний відбиток на регулювання орендних відносин в госп...