ворюватіся могут словосполучень, слово, речення, тобто все, что пов язане з Мовная практикою ее носіїв. Однако фразеологічна відтворюваність має свою спеціфіку, яка зумовлюється Певнев закономірностямі фразеологізації, шляхами превращение вільного словосполучень у фразеологізм. Багаторазове повторенні и відтворення у пам яті носіїв готових словесних зотриманням, формул відіграло, мабуть, Важлива роль у процессе становлення тієї чи Іншої ФО [1, С. 17]. Саме на Цій підставі відтворюваність может розглядатіся як найбільш Спільна властівість для фразеологічніх одиниць, Які різняться ступенів ідіоматічності, характером метафорічності, граматичний структурою ТОЩО.
Фразеологізмі - стійкі словосполучень. Це Готові сполучення слів, Які НЕ створюються в мовленні подібно до вільніх словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: если мовцеві необходимо Вжити фразеологізм, то ВІН его вілучає, як і слово, в готовому виде зі свого фразеологічного запасу, а не будує его заново.
Термін фразеологічна одиниця raquo ;, введень В. Виноградовим, МАВ використовуват для Позначення тихий Сполука, Які НЕ утворюються в процессе мовлення, а відтворюються за традіцією. Отже, відтворюваність, на мнение В. Виноградова, «є основною Ознакою фразеологізму» [13, C. 59-62]. Б. Ларін під фразеологічнімі Одиниця розумів «Такі стійкі словосполучень, Які характеризуються Втратили первісніх реалій и з'явилося нового метафоричного значення». [33, С. 18] Фразеологічна одиниця, - Зазначає О. Бабкін, - це така одиниця мови, Якій властіва цільність, что вінікає у результате послаблення лексічного значення у слів ее компонентів [7, С. 17]. С. Гаврін підкреслює: Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновжівана мовна одиниця, цілісна за своим значення І склад з двох и более повнозначніх слів [14, C. 54-59]. Фразеологічна одиниця, - на мнение М. Шанського, - це відтворювана в готовому виде одиниця мови Із двох и более наголошуваніх компонентів слівного характером, фіксована (тобто Постійна) за своим значення, складом и структурою [59, С. 23]. В. Жуков фразеологізмом назіває стійку, нарізно оформлених відтворювану одиницю мови, наділену ціліснім (або рідше, частково ціліснім) значення І здатно сполучатіся з іншімі словами [22, С. 52].
Під фразеологізмом, за Л. Авксентьєвім, Розуміємо «окрему самостійну одиницю мови, что характерізується фразеологічнім значення, компонентний складом, граматичний категоріямі, відтворюваністю. Сукупність мовних одиниць, Яким властіві ЦІ РІСД, буде становитися ОБСЯГИ фразеології будь-якої мови »[1, С. 17]. На мнение Я. Барана, «фразеологізмі, як правило, не визначаються Нові предмети оточення, а вказують на ставлені до знайомості промов та їх оцінку». Описание ціх явіщ опосередкованих І, вместе с тім, Влучна та стілістічно яскравий, пор .: to kick the bucket «врізаті дуба» to let off steam «виговоритися», to let sleeping dogs lie «Не чіпаті хвацько», to rack one's brain « ламати голову, уважности міркуваті »[8, С. 63].
На своєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматічніх словосполук, Які за своим змістом є цілісні и не могут буті передані іншімі мовами без заміні схожого стілістічного забарвлення, Вказував Л. Булаховський [12, С. 25].
Л. Ройзензон фразеологізмі називаєся стійкімі словесними комплексами (ССК): «Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тім, что смороду існують у мові як Готові одиниці, здатні творити мовлення як его будівельний материал: тільки ця рису об'єднує всі без вінятку одиниці, что входять до фонду ССК мови »[48, С.15].
Дещо Інші ознакой фразеологічніх одиниць подає В. Мокієнко. ВІН пише: «фразеологізмі визначаються трьома постійнімі для стійкіх Сполука характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому виде) i експресівністю» [39, С. 17-20].
Розвиток лінгвістічної Теорії, зокрема, вчення про Особливостігри та природу ФО, підготувалі ґрунт для глибшому Вивчення різніх аспектів фразеологізмів. Класифікація стійкіх словосполучень всегда посідала Значне місце у вітчізняніх роботах з фразеології. Це сістематізація великого фактичного матеріалу з максимально повнотіла его охоплення. Класіфікаційніх схем фразеологізмів існує декілька, причому у кількох Із них віділяють від двох до чотірьох тіпів. ОКРЕМІ класіфікації містять велику Кількість тіпів та підтіпів, использование якіх на практике й достатньо складне.
Усі зазначені міркування свідчать про Намір лінгвістів віробіті об'єктивні Критерії визначення самого предмета фразеології и переконують ще раз у тому, что фразеологічні одиниці є Надзвичайно складним и суперечлівімі утвореннями мови. Звічайна, ця складність и суперечлівість не могла не позначітіся на візначенні предмета фразеології и ее ОБСЯГИ. Кожна Із ви...
